Новий керівник МЗС України найперше відвідав Кишинів
Петро Порошенко – єдиний претендент на вакантну посаду міністра закордонних справ – минулої п’ятниці зібрав у сесійній залі Верховної Ради непоганий «урожай» депутатських голосів. Враховуючи недоукомплектованість правлячої коаліції, що постійно зростає, і принципову позицію Партії регіонів ігнорувати будь-яку кадрову пропозицію «жовтогарячих», 240 голосів «за» – безперечний успіх. За Порошенка, крім позафракційних депутатів, по одному голосу віддали Партія регіонів та комуністи. Конкретно – Василь Грицак і Олександр Ткаченко. За що останньому парламентськими комуністами було винесено «суворе партійне стягнення».
В історії української дипломатії ця подія свого роду – безпрецедентна. Адже у нового керівника МЗС фінансово-економічні інтереси поширюються далеко за межі рідної держави. Зокрема, концерн «Укрпромінвест» володіє Липецькою кондитерською фабрикою, а «на заміну» забезпечує на території України складання і реалізацію багатьох витворів російського автопрому. Є у концерну деяка власність і у Молдові.
Не так давно кореспондент «ОВ» поставив Петрові Олексійовичу дражливе запитання з цієї теми. Політик, не без роздратування, відповів, мовляв, з моїм відходом на державну службу пов’язувати закордонну власність з ім’ям Порошенка Петра Олексійовича принаймні некоректно. Весь бізнес, мовляв, переписаний на так званий Фонд Порошенка.
Очевидно, справи у цього Фонду ідуть непогано. Бо Глава Української держави Віктор Ющенко навряд чи задовольнив би минулорічне клопотання депутатів Вінницької обласної ради про присвоєння генеральному директорові концерну «Укрпромінвест» Олексію Івановичу Порошенку звання «Герой України». Не так давно батько новоспеченого керівника МЗС приймав на Поділлі Прем’єр-міністра. Судячи із захоплених відгуків Юлії Володимирівни про ввірене йому (сином – авт.) господарство, той цілком відповідає її уявленням про «командирів вітчизняного бізнесу XXI століття».
Не менш утішні слова – вже на адресу Порошенка-сина – прозвучали з вуст депутата ВР Ганни Герман.
– Я Порошенка завжди поважала як людину освічену і як людину, яка має демократичні переконання. Ставлюся до цього призначення абсолютно нормально. Коли мені відключили «Радіо Свобода», Порошенко дав мені безкоштовно ефір для виходу «Радіо Свобода» на телебаченні, – для того, щоб підтримати свободу слова. І у мене про нього склалася думка як про людину, здатну на відверті вчинки, про людину, яка може провадити самостійну політику, незалежно від того, хто при владі. А це надзвичайно важливо для керівника МЗС зараз – щоб він не був під чиїмсь каблуком, а щоб міг бути постаттю самостійною, – сказала член фракції Партії регіонів.
Ганна Миколаївна навіть припустила, що Янукович-Президент може залишити на посаді Порошенка, якщо останній «добре працюватиме».
13 жовтня в межах щорічної зустрічі з керівниками дипломатичних представництв України, акредитованих за рубежем, Президент країни відрекомендував їм П. Порошенка. Охарактеризувавши уродженця Болграда як «надзвичайно здібну людину, енергія якої потрібна для реалізації українських національних інтересів». Віктор Ющенко висловив переконання у тому, що «з приходом цієї людини на посаду міністра закордонних справ Україна зможе зміцнити свої основні устремління на міжнародній арені».
«ОВ» попросили прокоментувати затвердження нового керівника МЗС двох київських політологів.
Тарас Березовець, директор PR-групи “Політех»:
– Новий керівник Міністерства закордонних справ – абсолютно підготовлена для цього людина, яка закінчила, до речі, факультет міжнародних відносин провідного столичного вузу з «червоним дипломом». Порошенко буде безперечно добре сприйнятий у середовищі дипломатичного корпусу як за рубежем, так і у самій Україні. Як відомо, ставлення до керівника МЗС з боку дипкорпусу завжди було досить вразливим питанням.
Важливу роль відіграє і досвід роботи П. Порошенка на посаді секретаря Ради з національної безпеки та оборони при Президентові України. Фактично головним напрямом діяльності РНБО тоді була зовнішньополітична сфера, якою Порошенко саме і керував.
Крім цього, Петро Олексійович має у своєму розпорядженні розгалужену систему контактів за рубежем, зокрема у бізнес-колах Російської Федерації. А сучасна Росія для нас – чи не найпринциповіший напрям.
Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:
– Подане до Верховної Ради подання, а згодом і затвердження Петра Порошенка керівником МЗС свідчить про те, що Віктор Ющенко розуміє, якими повинні бути нові акценти у зовнішній політиці України. Це свого роду і удар по критиках Ющенка, які звинувачували Віктора Андрійовича у негнучкості та у непрагматичності української зовнішньої політики. Призначення П. Порошенка як випускника інституту міжнародних відносин Київського університету, як фахівця у міжнародних фінансах, як прагматичного політика свідчить про те, що зовнішня політика буде переорієнтована – у контексті створення нової фінансової архітектури світу, у контексті змін арифметики та геометрії міжнародних відносин («двійки», «вісімки», «двадцятки»). Україні необхідно сьогодні вмонтуватися ось до цього нового міжнародного економічного порядку і фінансової архітектури. Для цього потрібна людина, яка розуміється в економічній, торговельній, економіко-дипломатичній складовій української зовнішньої політики.
Як мені здається, Петро Олексійович Порошенко «засидівся», «занудьгував» за серйозною справою; а ця справа йому саме до снаги.
П. Порошенко добре розуміється на проблемі Придністров’я. Сьогоднішня ситуація у Молдові, що виникла у зв’язку з формуванням нового уряду та приходом нової влади – «Альянсу за європейський розвиток» – говорить про те, що Україні необхідно з максимальною старанністю відпрацьовувати ситуацію навколо Придністров’я. Нагадаю: Україна одна з учасниць міжнародної групи щодо врегулювання конфлікту у Придністров’ї.
У ПМР прозвучали нещодавно заяви про те, що у ситуації зі зміною влади у Молдові невизнана республіка хотіла б приєднатися до Російської Федерації. Проте РФ не у захопленні від такої перспективи, тому що ПМР для неї – анклав, немає з цією республікою «прямих» кордонів, як, наприклад, з Південною Осетією та Абхазією. Придністров’я межує саме з Україною, тому на тлі розбіжностей між кишинівською владою та придністровською повинна бути активно заявлена позиція України.
