В Одеському національному академічному театрі опери та балету відбулася прес-конференція кандидата на посаду художнього керівника театру Олексія Ботвінова. Приводом для зустрічі з представниками ЗМІ стала інша прес-конференція, яка відбулася двома днями раніше, – екс-директора театру опери та балету Сергія Проскурні. Точніше, звинувачення на адресу Олексія Ботвінова в «самопіарі» за рахунок зірок закордонної оперної сцени і режисури, що пролунало тоді.
Справа в тому, що проекти постановок оперних і балетних вистав, покликаних підняти на якісно інший творчий рівень наш театр, значною мірою пов’язані з іменами всесвітньо відомих російських та європейських режисерів. Це Вакіль Усманов, Крістіан фон Гетц, Ганс Шперлі, Іржи Кілліан, Іван Поповскі, Кирил Серебренніков, Юрій Григорович, Дмитро Черняков. Ще зовсім недавно в цьому списку було ім’я польського режисера Кшиштофа Зануссі, який мав ставити оперу В. А. Моцарта «Дон Жуан». Метр, однак, відмовився від співпраці з нашим театром в умовах конфлікту, що триває.
Під час прес-конференції Олексій Ботвінов, відкинувши політкоректність (за його ж власним висловом), висунув звинувачення на адресу своїх опонентів у спробі рейдерського захоплення театру з метою використати його як репетиційний майданчик для постановки антрепризних вистав:
– Упевнений, що боротьбу і провокації проти нинішнього керівництва театру затіяв міністр культури і туризму України Василь Вовкун. На сьогодні навколо оперного театру відбувається війна, яка вступає у завершальну стадію. Ми можемо говорити про те, що за цією війною стоїть конкретна група людей на чолі з Василем Вовкуном. До цієї групи входить і відомий пан Проскурня. Створюється враження, що панові Вовкуну недовго ще залишилося сидіти на своєму місці – от він і хоче підготувати собі і своїм однодумцям «запасний аеродром» в Одесі.
«Завершальна стадія війни» означає, на думку Олексія Ботвінова, те, що питання про керівництво театру опери та балету буде вирішуватися на засіданні колегії Міністерства культури і туризму 29 жовтня, де все може статися – «будуть усіх знімати і повертати Сергія Проскурню або призначать іншого директора». Поки ж «команда» з Міністерства (до якої входить і директор), по суті, блокує роботу нинішнього керівництва театру, влаштовуючи провокації. Олексій Ботвінов пояснив, що саме отримана від противної сторони інформація (точніше, дезінформація) стала причиною прийняття Кшиштофом Зануссі рішення, про яке було сказано вище.
Справді, важко заперечувати проти того, що черговий виток конфлікту завдає шкоди іміджу нашого театру. І тому, чи не час, сховавши глибше образи, дати новому керівництву можливість нормально працювати, щоб довести, нарешті, справою справедливість гарних слів про прийдешнє відродження театру, перетворення його в недалекому майбутньому на один з кращих у Європі. Програма, запропонована Олексієм Ботвіновим, містить у собі не лише класику – як по суті, так і за сценічним втіленням. Вона припускає і твори сучасних композиторів, і нестандартні режисерські рішення. Більше того, у ній знайдеться місце і... експериментам. (Згадаємо одне з недавніх гасел протесту супротивників Сергія Проскурні: «Театр – не місце для експериментів!»). На доказ наведу цитату з інтерв’ю Олексія Ботвінова газеті «Зеркало недели» (номер за 3 жовтня ц.р. ): «Одеса – музикальне місто, чутливе до нових віянь, напрямів. Сподіваюся, у театрі зможуть органічно співіснувати і класична лінія, і експериментальна». Для того, щоб здійснити задумане, упевнений Олексій Ботвінов, «Одеський оперний театр не має потреби в акторах зі сторони: останні прослуховування показали, що серед молодих солістів театру є чудові голоси, і ці люди здатні співати навіть провідні партії».
До кінця нинішнього року глядачі побачать прем’єри балету для дітей «Айболить» (композитор Ніно Рота, хореограф Алла Рубіна), гала-балету «Нурієв назавжди» (хореограф Вакіль Усманов). І тоді, будемо сподіватися, заговорять, нарешті, не про конфлікт «навколо Одеського оперного», а про його довгоочікувані прем’єри.
