Розраховуючи лише на себе

Захоплення музикою прийшло ще у дитинстві, дитиною Максим разом із друзями після тривалих репетицій виступав на шкільних вечорах, співав. Музичні інструменти опановував самостійно, навчився грати на ударних, саксофоні, гітарі. Його улюблений автор і виконавець – Олександр Розенбаум. Максим виконує всі його пісні. Довідавшись, що бард буде виступати в Одесі, довго відкладав гроші на квиток. Потім після концерту пробрався до сцени і взяв у свого кумира автограф з побажаннями успіхів.

Треба сказати, що Максим Троц справді успішний молодий чоловік. Не дуже давно він став переможцем "Караоке на Майдані" у Києві і одержав запрошення до "Шансу", звернувши на себе увагу чудовим виконанням відомих пісень.

– Я не намагався імітувати таких зірок, як Святослав Вакарчук або Віталій Козловський, а співав так, як відчував те, що хотів сказати автор "Спи собі сама", або "Я рожден для любви". Для мене найважливіше зберегти свою індивідуальність, – говорить Максим. – І за славою я не женуся. Але перемагати приємно.

– Чи не спадало Вам на думку піти артистичним шляхом, адже багато учасників "Шансу" стали відомими виконавцями, "зірками"?

– Я реально дивлюся на речі. У шоу-бізнесі для кар'єри потрібні надзвичайні суми. А успіх – справа мінлива. Мене ж цікавить стабільна робота. Все своє свідоме життя я захоплююся музикою. Але для мене це лише захоплення, хобі. Це можливість спілкування із прекрасним, дружні зустрічі, але не засіб добування грошей. Спів на весіллях і в ресторанах, шинкарська манера, підлаштовування під інших – не моє!

У сьогоднішньому житті я можу розраховувати лише на себе. Мої батьки живуть у Холодній Балці Біляївського району, я виріс у простій родині. Сподіваючись лише на себе, вирішив здобути добру спеціальність. Зовсім нещодавно закінчив Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. От уже третій місяць працюю провідним спеціалістом, юрисконсультом відділу правової роботи КРУ в Одеській області. Мрію про кар'єрне зростання у цій сфері. Сподіваюся в майбутньому здобути другу вищу освіту, як і багато моїх колег – економічну.

– Але навчання і робота ніколи не заважають тим, хто любить музику, чи не так?

– Я часто буваю вдома у Холодній Балці, туди з'їжджаються мої товариші, учасники нашої групи (вона називається "Soul and Spіrіt"), ми нерідко запрошуємо у гості друзів-музикантів з Одеси, провадимо "сейшени" у клубі, граємо рок. Як правило, це спокійна, приємна, оптимістична музика, "важкої" гітари у нас немає. І, звичайно ж, співаємо бардівські пісні. Згадуємо дитячі та юнацькі виступи на сцені Будинку культури в Холодній Балці, участь у різних конкурсах, свої шкільні і студентські перемоги.

– У Вашій родині Ви єдиний музикант?

– На сьогодні практично єдиний. Але колись мій дідусь Микола Васильович подарував мені свою трубу – він був сурмачем у військовому духовому оркестрі, потім диригував ним. Демобілізувавшись, працював директором БК в Іванівці, все життя прожив з музикою. Мабуть, свій музичний дар він передав мені у спадщину. Шкода тільки, що часу для мого захоплення стає дедалі менше. Тому дорожу кожною зустріччю з товаришами по групі, приймаю запрошення на святкові концерти на честь різних урочистостей у Будинку культури і у розважальному комплексі "Хаджибей", у районному огляді художньої самодіяльності.

– А своє управління на конкурсах будете репрезентувати? Наскільки мені відомо, багато Ваших колег успішно демонструють свої таланти, виступають на змаганнях, беруть участь у різних творчих конкурсах. Цими днями начальник відділу контролю у сфері культури, інформації, сім’ї, молоді та спорту Катерина Фроліна посіла друге місце у змаганнях з плавання на Олімпіаді працівників органів Державної контрольно-ревізійної служби України.

– А я вже готуюся до майбутніх виступів. У один з вихідних ми їздили на екскурсію до Миколаївського зоопарку, і під час привалу всі разом співали біля багаття. У нас із Лесею Примак, донькою першого заступника начальника управління, непоганий дует вийшов. Отож, своє управління не посоромимо, перемога буде за нами! Та й чекати недовго, наступного року плануємо взяти участь у творчому конкурсі працівників КРС України "Сузір'я талантів".

– Бажаю Вам успіхів!

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті