У межах підготовки до пленарного засідання
Орієнтовний перелік питань чергової, 28-ї, сесії обласної ради (яка відбудеться 3 грудня поточного року), погоджено на засіданні президії обласної ради. До складу цього дорадчого органу входять голова обласної ради, його заступники, голови постійних комісій облради та уповноважені представники депутатських груп і фракцій.
Під час обговорення порядку денного майбутньої сесії за згодою розробника проекту рішення знято методичні рекомендації щодо надання субвенцій автомобільним перевізникам за перевезення пільгових категорій громадян. Рекомендації, запропоновані постійною комісією обласної ради з питань транспорту та шляхів, справді потрібні і корисні. Їх навіть взяли за основу фахівці Міністерства транспорту та зв’язку України. Однак з юридичної точки зору, затвердження такого документа не належить до компетенції обласної ради.
Відтак рекомендований порядок денний нараховує 26 пунктів. Усі вони так би мовити, «місцевого значення» – пов’язані з внесенням змін до вже чинних та затвердженням нових регіональних програм, змінами до обласного бюджету, майновими та кадровими питаннями. Питань «політичного» значення поки що не заявлено. Втім, відповідно до Регламенту, у фракцій чи окремих депутатів ще є можливість внести свої проекти рішень. Про одне з можливих додаткових питань стосовно проблеми будівництва лінії електропередач «Аджалик-Усатове» поінформував членів президії голова обласної ради Микола Скорик.
– Під час засідання погоджувальної ради представники всіх політичних сил в обласній раді погодились з тим, що це будівництво потрібне для забезпечення енергетичної безпеки держави і енергетичної незалежності південних районів нашої області від сусідньої Молдови. І цю позицію обласна рада поточного скликання підтвердила одним із своїх перших рішень ще у 2006 році. Однак ця енергетична незалежність і безпека не повинні забезпечуватися за рахунок здоров’я та приватної власності наших людей. Ми спрямували відповідні запити до контролюючих органів. Найближчими днями очікуємо відповідей на них. За результатами цих відповідей і будемо приймати рішення, чи виносити дане питання на розгляд сесії. Але сподіваємося, що проблему буде вирішено до цього часу, – зауважив Микола Леонідович.
Другим у порядку денному засідання президії розглянуто питання про санітарно-епідеміологічну ситуацію в області. Як повідомили у своїх доповідях з цього приводу Головний державний санітарний лікар Одеської області Любов Засипка та начальник управління охорони здоров’я і медицини катастроф обласної державної адміністрації Василь Лапай, на сьогодні епідситуація щодо захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції в області відносно спокійна. Відповідними службами вжито необхідних організаційних протиепідемічних заходів. Водночас відзначалося, що з початку введення в Україні карантинного режиму стрімко зросла кількість звертань до лікувальних закладів області. Особливо це спостерігалося протягом перших двох тижнів, коли люди йшли до лікаря вже при мінімальних ознаках захворюваності. Як зауважують самі фахівці, при цьому значну роль відігравала паніка серед населення. В цілому з початку листопада по лікарську допомогу звернулося понад 53 тисячі чоловік. За даними моніторингу вірусологічних досліджень в області спостерігалася одночасна циркуляція як вірусів грипу, так і вірусів негрипозної етіології. Зареєстровано один летальний випадок у Кілійському районі від ускладнення після перенесеного «свинячого» грипу – типу A(H1N1). Чоловік захворів ним під час відрядження до Житомирської та Тернопільської областей.
На сьогодні, за офіційними даними рівень захворюваності в області є нижчим від епідемічного порогу і складає 56%. Однак існують побоювання, що скасування карантинних заходів і відновлення навчально-виховного процесу можуть призвести до погіршення ситуації. Втім, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, сім’ї, материнства і дитинства Людмила Будяк порадила не зчиняти психологічний тиск на людей і паніку, які лише послаблюють імунітет населення, а дотримуватися нормальних профілактичних заходів і розв’язувати кадрову проблему у сфері охорони здоров’я.
Попереднє обговорення
Чергова (двадцять восьма) cесія обласної ради нинішнього скликання запланована на 3 грудня. Які основні питання виноситимуться на її розгляд? Про це можна судити з обговорення, яке відбулося на засіданні погоджувальної ради.
На розгляд депутатів буде винесено затвердження кількох обласних цільових програм («Милосердя в дії» та профілактики ВІЛ-інфекцій), а також доповнення до затверджених раніше програм («Інформаційна Одещина», охорони земель в Одеській області).
Депутатський корпус заслухає інформацію з приводу внесення змін до обласного бюджету-2009. Передусім ці зміни викликані розпорядженням Кабміну щодо зменшення деяких державних субвенцій.
Планується також подовження контрактів з керівниками ряду комунальних закладів. Ще один блок питань буде присвячено наданню пільг ряду установ та громад (від одеської дирекції «Укртелекому» до дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з художньої гімнастики). Цілком можливо, що рекомендований порядок денний, який існує на сьогодні, поповниться й іншими питаннями. Наприклад, керівник фракції «Народна опозиція» Ольга Соловенко запропонувала підготувати звернення до Держкомзему та Міністерства палива і енергетики стосовно конфліктної ситуації навколо ліній електропередач в Усатовому. В принципі, голова обласної ради Микола Скорик підтримав цю ініціативу, але зауважив, що спочатку необхідно отримати висновки обласного управління земельних ресурсів. Втім, на його думку, часу для отримання та подальшого опрацювання цих висновків цілком досить.
Білгород-Дністровський: історія з продовженням
Як живе сьогодні одне з найдавніших міст Одещини і України – Білгород-Дністровський? Пам'ятка архітектури – стародавня фортеця, порт і пляжі – це, безперечно, серйозні козирі, здатні привернути увагу інвесторів і туристів. Проте на практиці розвиток міста гальмують багато чинників. Про проблеми і перспективи розвитку Білгорода-Дністровського йшлося під час робочого візиту голови Одеської облради Миколи Скорика. Микола Леонідович зустрівся з працівниками медичної та освітньої сфер, а потім разом з головою облдержадміністрації Миколою Сердюком взяв участь в урочистому пуску реконструйованої котельні по вулиці Шкільній.
Під час спілкування з місцевою інтелігенцією було порушено найрізноманітніші теми: наскільки доцільно було введення карантину на території Одещини, яких поліпшень потребує соціальна і транспортна інфраструктура міста і багато чого іншого. На думку голови регіонального самоврядування, потенційні можливості Білгорода-Дністровського досі ще не розкрито.
– Місто повинно змінювати ситуацію новими підходами, – говорить Микола Скорик. – Не потрібно винаходити велосипед. Є муніципальні позики та інші інструменти, щоб залучити до міста інвестиції. За великим рахунком, потенціал Білгорода-Дністровського зовсім не менший, ніж Іллічівська. Просто в Іллічівську активна позиція мера і міської ради дають свій результат. Тут, мені здається, потенціал використовується не повною мірою. Бюджет міста просто не має права бути дотаційним. Навпаки, сам повинен бути донором.
Втім, не слід розцінювати ці слова виключно як камінчик у город місцевої влади.
– Тут потрібна спільна робота, – розвиває свої думки Микола Скорик. – Тому що, якщо взяти попередні роки, то за часів прем'єрства Віктора Януковича субвенції на розвиток міста були дуже серйозними, а у цьому році вони практично дорівнюють нулю. Повинна бути спільна робота керівництва країни, області і міста. Поки що я можу сказати про те, що, слава Богу, є контакт і діалог між областю та містом. За всіх проблем ми дотуємо Білгород-Дністровський так, як жоден інший суб'єкт нашої області. І керівництво міста розуміє це добре ставлення.
Одна з причин необхідності дотацій – застаріла і дорога система опалення. На сьогоднішній день у місті шість котелень, чотири з яких все ще опалюються мазутом. Перша газова котельня з'явилася у місті кілька років тому, друга – буквально нещодавно. Вона опалюватиме житловий багатоповерховий масив міста (13 висотних будинків). Як розповів начальник котельні Віктор Братанчук, цей об'єкт було споруджено у середині вісімдесятих років і пережив уже дві реконструкції. Палили спочатку вугіллям, потім мазутом, нарешті – газом.
– Зручно, – коментує Віктор Григорович. – Адже мазут дорогий. 1000 кубів газу – 800 гривень, а одна тонна мазуту – 4 тисячі. Це велика різниця. І у мазуту капризів багато. Якщо він потрапляє до системи, якщо забиваються батареї тощо – аварійна ситуація. У нас був такий випадок. І, звичайно, екологія. Тому газ краще. Якщо мешканці платитимуть, нас лякати нічого не повинно. Звичайно, ситуація з ціною на газ все ще залишається відкритою, однак і зручність «блакитного палива» важко переоцінити.
– Ми намагаємося оперативно розв’язувати проблеми газифікації, – говорить Микола Скорик. – Якби це розпочалося на кілька років раніше, не при нашій каденції, то гадаю, вже були б результати. Проте і з 2006 року нам вдалося багато що зробити щодо газифікації та нормалізації шляхового господарства. Діалог між містом і областю є. Якби він ще налагодився на рівні країни, то у найближчі кілька років проблема була б розв’язана, а це дало б відчутний поштовх до розвитку бізнесу у місті.
На думку голови облради, у регіоні є серйозні резерви альтернативних джерел енергії (зокрема, відходи тваринництва та олійної промисловості), однак їх використання не може означати відмову від газу. Потрібне розумне поєднання.
Наталя БОНДАРЕНКО
