Нещодавно в редакції «Одеських вістей» побував голова Одеської обласної організації «Комітету виборців України» Анатолій БОЙКО (на знімку) і погодився прокоментувати деякі питання, які найчастіше викликають інтерес у наших читачів – учасників виборів нового Президента країни.
– Анатолію Михайловичу, ваша організація постійно тримає у центрі уваги питання, що стосуються виборів до Верховної Ради, місцевих органів самоврядування. Зараз наближається ще одна, можливо, найвідповідальніша кампанія – вибори нового Президента, призначена на 17 січня наступного року. У зв’язку з цим наше перше запитання стосується початку виборчої кампанії. Читачі «ОВ» вже тривалий час дивуються: оголошення про її початок ще не було і у згадці, а на телебаченні вже ішли дискусії за участю майбутніх кандидатів. А соціологи навіть почали підраховувати, хто вийде у другий тур, кому дістанеться найвище крісло.
Чи одержав такий відвертий фальстарт якусь оцінку хоча б у тій же Центральній виборчій комісії (ЦВК)?
– Ця ситуація ще раз підкреслює ставлення майбутніх, а тепер уже і реальних, кандидатів до своїх виборців. Мовляв, виборці можуть висловити свою думку лише один раз – у день виборів, а от кандидатам на найвищий пост у країні – коли заманеться. Це ще один демонстративний прояв неповаги до Конституції, до інших законів України.
Ситуація, як відомо, жодних офіційних оцінок не одержала. Та й важко знайти юридичну підставу для цього. Не було відповідного рішення про самі вибори. Воно з'явилося лише 19 жовтня цього року. А тому, що було до цієї дати, до уваги не береться.
Тому оцінку цьому факту повинні дати самі виборці у день виборів. Вони на власні очі побачили, хто поспішає зайняти їхні уми, напхати їх нереальними обіцянками. Але не завжди доїжджає до кінцевої станції навіть той, хто першим поспішив сісти у поїзд...
– Друге запитання пов'язане з використанням адмінресурсів. Це завжди проявлялося на виборах всіх рівнів. Гадаємо, і майбутні не стануть винятком. Принаймні ніхто з перших осіб країни, інших державних службовців ще не оголосив про те, що іде у відпустку.
– Питання не тільки у тому, щоб кожен ішов у відпустку, крім, звичайно, держслужбовців. Тут говорити треба про те, що жоден працівник виконавчої влади і місцевого самоврядування не повинен брати безпосередньої участі у виборчій кампанії, бути учасником штабу, вести пряму агітацію, виконувати інші доручення.
Але спокуса все-таки є. І можливості у цьому в усіх далеко не однакові. Одні їдуть на зустрічі з виборцями в оточенні місцевого керівництва, другі – наодинці. Пам’ятаєте нашумілу свого часу історію, коли відомий Михайло Бродський демонстрував журналістам, що він пішки іде до Одеси, щоб стати мером міста. Але не вдалося. До речі, Михайло Юрійович і зараз у списку кандидатів на пост Президента.
У цій ситуації повинно проявитися наочно інше: які реальні сили, політичні партії, громадські організації підтримують у столиці і на місцях даного кандидата. У противному разі, як бачимо, їм доводиться обмежуватися прес-конференціями та виступами на телебаченні.
– Зараз люди жартують: «проти всіх» – це рядок у графі виборчого бюлетеня чи несподіване нове прізвище одного з кандидатів?
– Для початку уточнимо, що у бюлетені є рядок «Не підтримую жодного кандидата» і його поки що ЦВК не збирається знімати.
Щодо маніпуляції з прізвищем «Противсіх», то, мабуть, воно – дітище нових технологів виборчої кампанії. Вони, звичайно, добре знають настрій основної маси виборців, їхнє невдоволення політикою керівників країни, результатами соціально-економічного розвитку України, зубожілі верстви населення, їх постійно більшає.
От вони і будуть, на знак невдоволення, голосувати за «Противсіх». А у другому турі виборів цю досить численну групу людей спробують «переадресувати» на підтримку певного кандидата.
Я так гадаю, тому що за цією людиною, яка є самовисуванцем з Івано-Франківська, офіційно не стоять ні якісь політичні партії, ні громадські організації. А за такої ситуації важко розраховувати на якийсь успіх.
– Як відомо, попередньо мали намір балотуватися кандидатами у Президенти понад 50 чоловік. Офіційно пройшли реєстрацію тільки 18. Причин на те багато, але головною все-таки виставляють високу грошову заставу у 2,5 млн гривень. Як заявила одна з претенденток – Наталя Вітренко – для цього треба збирати гроші сто років. Як Ви прокоментуєте це?
– Почнемо з того, що існуючі раніше умови реєстрації себе повністю не виправдали. Збір 500 тисяч підписів перетворився у фарс, допускалося багато порушень, фальсифікація підписів тощо. ЦВК зі свого боку явно не могла доскіпливо все перевірити: ні ідентичність підписів, ні реальне існування кожного виборця. Тому перевірка ішла вибірково і обмежувалася, переважно, перевіркою адреси тієї або іншої особи, що значиться у списку. Це, як відомо, породжувало багато конфліктів, потребувало додаткових перевірок, підключення нового загону контролерів. Та й грошова застава у 500 тисяч гривень не була особливою перешкодою для майбутніх кандидатів.
А сума у 2,5 млн гривень вже змушує задуматися, тверезіше оцінювати свої потенційні можливості і не піддаватися миттєвим емоціям. Звичайно, такий внесок досить витратний для однієї людини, але він цілком «підйомний» для тієї ж партії, громадської організації, які збираються підтримати того або іншого кандидата.
Інша справа, що ЦВК повинна мати чітке уявлення про джерела цих коштів, чи не пов'язані вони з якимось криміналом.
– Тепер поговоримо про рекламу. Ось тут-то наші читачі не стримують своїх емоцій. Портретами обвішані буквально всі вулиці і багатолюдні місця. На телебаченні теж, ті ж особи щовечора ведуть чи то дискусії, чи то відверту лайку за принципом: «А ти хто?» Чи є якась межа всьому цьому?
– Якщо говорити про всілякі білборди, то їх не можна установлювати на будинках державних установ, на пам'ятках архітектури і у тих місцях, де вони заважають руху транспорту. От щодо останнього варіанту і можна сьогодні висувати певні претензії. Але офіційного протесту від працівників ДАІ немає, хоча привід для цього є, особливо якщо їдеш центральними вулицями Одеси.
Воно, знаєте, завжди до першого випадку. Потім усі почнуть гарячково виправляти ситуацію. Пам’ятаєте трагедію з величезним рекламним щитом, що звалився біля залізничного вокзалу, із загибеллю людини.
А поки що доводиться говорити про те, що розмах у рекламі визначається фінансовими можливостями кандидата та його команди. Як видно, бідними їх не назвеш. Та й часта, далеко не безкоштовна поява на екранах телебачення теж говорить про це.
Тут спостерігається і другий бік цього явища. Не маючи можливості щось конкретне запропонувати виборцям, щоб якось виходити із ситуації, доводиться побільше піарити себе, щедро обіцяти нечувані блага вже на другий день після виборів тощо.
Пам’ятаєте, ще стародавні римляни вимагали: хліба і видовищ! От з «хлібом» у багатьох кандидатів явно не виходить, тому прагнуть замінити його всілякими видовищами. І там вони, особливо на каналах «Свобода слова» або «Велика політика» справді влаштовують такі видовища, що часом стає соромно за цих учасників «нічних вистав». Тут геть відмітається елементарна етика, повага до жінок, до присутніх на передвиборному шоу виборців.
– На завершення ще про одну дуже серйозну проблему. Вона стосується реєстру виборців. Начебто вживали якихось заходів, з'явилися відділи у держадміністраціях з цього питання, а виборці і сьогодні говорять про багато помилок в оновлених списках. Чим все це пояснити?
– На жаль, ідея про реальну електронну базу з даними виборців не одразу була реалізована. Завадила все та ж горезвісна корупція, яка проявилася і тут при закупівлі необхідного обладнання. Але сама по собі навіть найдосконаліша електронна техніка проблеми не вирішує.
Адже той же реєстр потрібно було для початку заповнити якимось банком даних. І він був заповнений тими ж старими списками виборців, які протягом 18 років так серйозно і не оновлювалися. Мабуть, когось це влаштовувало. Можна було йти на фальсифікацію даних про кількість виборців, їхню участю у виборах.
Тому списки треба було оновлювати. Ті особи, які відповідають в області та районах за цю роботу, досить нечисленні і фактично виконують секретарські обов'язки з уточнення даних виборців. Обхід по будинках, квартирах, як це колись робилося, зараз мало де провадиться.
Тому самі виборці повинні йти до райдержадміністрації та інших пунктів, де такі реєстри є. При створенні дільничних комісій у перших числах січня списки будуть передані безпосередньо на дільниці. Але треба пам'ятати, що на дільниці помилку одразу не виправлять, а відправлять знову до відділу реєстру. А там зміни внесуть лише при наявності документа з органів міліції, юстиції або ЖЕКу, особистої заяви. Тому треба поквапитися.
А якщо з'являться якісь труднощі, то можна звертатися безпосередньо до нас за телефоном 716-46-83. Наші юристи безкоштовно допоможуть розв’язати виниклу проблему.
На завершення хочу відзначити, що вибори будуть дуже складними. У хід будуть пущені різні компромати, з'являться безпосередні звертання до судів та інших інстанцій, щоб когось зняти з дистанції. І багато популістських заяв і нездійснених обіцянок.
Але опускати руки не можна. Якщо ми не прийдемо на вибори, не проголосуємо за реального, на наш погляд, кандидата у Президенти, то на кого ж потім будемо нарікати, кому скаржитися. Тому я закликаю всіх виборців – обов'язково іти на вибори.
– Спасибі за розмову.
