Незважаючи на те, що 28-ма сесія обласної ради V скликання тривала всього близько трьох годин (зазвичай такі заходи займають значно більше часу), депутатський корпус встиг розглянути досить велику кількість важливих питань.
Традиційно все розпочалося з вручення квітів іменинникам, чиї дні народження припали на міжсесійний період. Цього разу голова облради Микола Скорик не тільки вітав колег, але й сам приймав вітання (від імені депутатського корпусу його привітав перший заступник Микола Тіндюк). Потім Микола Леонідович інформував присутніх про те, що член БЮТ Олександр Алексеєнко написав заяву про свій вихід з фракції. Після чого, власне, і розпочалося обговорення порядку денного.
Першим на розгляд був винесений текст Звернення до Кабінету Міністрів України щодо порушення конституційних прав жителів Одеської області при спорудженні лінії електропередач «Аджалик-Усатове». Ініціювали його представники Блоку Наталії Вітренко. Як уже багато разів повідомлялося у ЗМІ, конфлікт в Усатовому вже вилився у фізичне протистояння між місцевими жителями та міліцією.
«Протиправні дії замовника будівництва призвели до того, що Європейський банк реконструкції і розвитку вимагає від НЕК «Укренерго» негайно призупинити будівництво у зв’язку з протистоянням між компанією та громадянами, – говориться у тексті Звернення. – Керівництво Європейського банку реконструкції та розвитку, яке у 2005 році погодило видачу кредиту для модернізації магістральних електромереж за умови, що маршрут нової лінії електропередач не проходитиме через село Усатове, сьогодні наполягає на необхідності здійснити належні заходи для розв’язання всіх екологічних і соціальних питань щодо зміни маршруту проведення робіт».
Протилежну точку зору на сесії подав заступник губернатора Одеської області Петро Хлицов. За словами Петра Володимировича, у цьому випадку йдеться не про спорудження нової лінії, а про реконструкцію старої, існуючої ще з 1969-го року. Проте, схоже, що аргументи «ділянка по селу невелика, всього 6 опор» не вплинули належно на аудиторію. Проект Звернення підтримали 83 голоси. Депутати Одеської облради вимагають від Кабінету Міністрів України негайно створити спеціальну урядову комісію для забезпечення завершення будівництва лінії «Аджалик-Усатове» у повній відповідності з існуючим раніше проектом, але у той же час звертаються до мешканців села Усатового з проханням «призупинити силове протистояння органам правопорядку».
Наступне Звернення, яке теж схвалили депутати, було ініційоване губернатором Одещини Миколою Сердюком. Йдеться про спорудження нового корпусу дитячої обласної лікарні та його співфінансування з боку районних бюджетів. Зараз маленькі пацієнти, які потрапили до обласної дитячої лікарні, зазнають тільки додаткового стресу від украй складних побутових умов. Звичайно, можна розмірковувати на тему, «чи вистачить залучених з районів коштів», але на думку начальника обласного управління охорони здоров’я Василя Лапая, що більше джерел можна буде задіяти (включаючи благодійність і держпідтримку), то ефективнішим буде результат.
Під час подальшого обговорення депутати затвердили кілька цільових регіональних програм (про них ми розповідали у матеріалах, що друкувалися перед сесією). Потім вивчили зміни до бюджету на поточний рік. Основною причиною для подібних змін стала Постанова Кабінету Міністрів, ухвалена наприкінці жовтня поточного року. Відповідно до цього документа, регіону були урізані енергосубвенція та субвенція на придбання твердого палива (11,2 і 11,4 млн гривень відповідно). Ці кошти були переспрямовані на підвищення субвенції щодо надання допомоги малозабезпеченим і сім’ям з дітьми. Все б нічого, але от якщо у ситуації з твердим паливом економія була виправданою, то з енергоносіями виник дефіцит. А отже, забезпечення ними бюджетних організацій виявилося під погрозою. Губернаторові області Миколі Сердюку навіть довелося звернутися з цього приводу до Кабміну з проханням про термінове виправлення ситуації. Тим часом, деякі інші внесені зміни були зумовлені необхідністю виправити технічні погрішності. «По місту Теплодару на капітальний ремонт ділянки дороги комісія визначала безтендерні суми, – відзначив голова постійної комісії з питань транспорту і шляхів Олександр Сошенко. – У нас залишилося дуже мало часу до кінця року і проводити тендери недоцільно і нереально. Тому прохання виправити помилку, тим більше, що вже готові кошториси».
Черговий сплеск активності у сесійній залі можна було зафіксувати при розгляді питань про продовження термінів контрактів з керівниками різних комунальних установ. Як свідчить практика, розірвати подібну угоду (навіть у випадку порушень) буває досить складно. Тому при визначенні терміну контракту (зазвичай від року до п’яти років) до уваги береться безліч фактів: досвід роботи, наявні зауваження (наприклад, за штатним розкладом і комерційною діяльністю), віковий ценз тощо. Під час обговорення, що відбулося, депутати з подачі Іллі Левицького ухвалили продовжити термін контракту директора Літературного музею Тетяни Ліптуги з 3 до 5 років, а також підтримали пропозицію Людмили Будяк збільшити термін контракту головному лікареві Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини Вікторові Проценку – від року до трьох років.
Тема діяльності обласних КП одержала новий розвиток під час обговорення таких структур як «Одесаоблкіно» і «Облконцертсервіс». Докори звучали досить різноманітно. Від: «Чи є якась стратегія розвитку?» до: «Чи здатне управління з майнових відносин справлятися з такими багатопрофільними організаціями?» Все це, зрештою, змусило голову облради взяти слово для виступу.
– Останнім часом «Облконцертсервіс» зіткнувся з величезною опозицією в особі комерційних структур, – заявив Микола Скорик. – Використовуючи комунальну власність, вони заробляють десятки тисяч доларів, з яких до обласного бюджету практично нічого не потрапляє. Ці структури, користуючись послугами окремих депутатів, активно лобіюють свої інтереси через ЗМІ і контролюючі органи, намагаючись дискредитувати дане комунальне підприємство. Тільки тому, що воно намагається заробляти гроші до бюджету, а отже, менше цих грошей потрапляє до кишень несумлінних бізнесменів. От і все, чим пояснюється галас. Тому я прошу пам’ятати про це, коли ми голосуватимемо з цього питання.
Що ж – більшість депутатів погодилася з головою облради. Кадрові пропозиції щодо керівників двох вищезгаданих КП (призначення і продовження контракту) були підтримані.
Щодо розмов про те, а чи відслідковує хтось ефективність роботи обласних комунальних підприємств, то прикладом може бути припинення діяльності «Одеського регіонального центру інновацій та інвестицій». За це рішення депутати проголосували декількома хвилинами пізніше.
Дискусійним виявилося питання про включення готелю «Лондонська» до списку об’єктів, що підлягають приватизації, однак більшість проголосувала «за».
Своєрідною «міні-бомбою» заключної частини засідання став розгляд питання про законність використання пам’ятки культурної спадщини по провулку Віце-адмірала Жукова, 9. Як відомо, там розташований Центр болгарської культури. За останні роки це приміщення в серці Одеси ставало причиною не одного скандалу і не одного судового розгляду. При цьому щоразу розмови переводилися у політичну площину: утиску болгарської культури в цілому і діяльності депутата облради Антона Кіссе зокрема. Останнім фактом, який обурив громадськість, став виступ у приміщенні Центру лідера радикального руху «Свобода», кандидата у Президенти України Олега Тягнибока. При цьому лідер фракції «вітренківців» Ольга Соловенко, яка виступала з трибуни, звернула увагу на юридичні порушення: орендарі не мали права здавати приміщення в суборенду іншим організаціям і фізичним особам. А от депутат В’ячеслав Страшилін, який взяв слово із зали, був більш емоційним. Він назвав виступ Тягнибока у цьому приміщенні «плювком у душу болгарській діаспорі» і навіть заявив, що після такого вчинку Антон Кіссе не зможе розраховувати на підтримку у Придунав’ї. Сам Антон Іванович у цей критичний для нього час назвав себе «людиною, яка лояльно ставиться до всіх політичних сил» і відзначив, що деякі положення з передвиборної програми Тягнибока «заслуговують поваги». Потім він оголосив, що після зборів Асоціації болгар України знімає із себе повноваження її президента. Проте, депутати вважали за потрібне підтримати проект рішення, який передбачає «вжити заходів щодо забезпечення законності користування пам’яткою культурної спадщини». Одним з наслідків такого рішення може бути розрив охоронного договору, укладеного з Асоціацією болгар України ще у 2001 році. Проте останнє слово тут все ще залишається за судами, де заперечується саме право власності.
Питання, що залишилися на порядку денному, мали переважно «технічний» характер. У цілому сесійне засідання виявилося досить насиченим. Що ж, напередодні святкування Дня місцевого самоврядування депутати ділом довели свою активну участь у житті регіону.
