Одного разу нашу розмову з головою Березівської районної ради Сергієм Кухтикомперервав телефонний дзвінок. Телефонувала пенсіонерка, і, як завжди небагатослівний, Сергій Володимирович обіцяв допомогти. Ось і тепер на прийом до голови прийшла молода сім’я з маленькою дитиною, у якої виникли труднощі у зв'язку з відсутністю бланків паспорта громадянина України.
– Сергію Володимировичу, погодьтеся, голова райради не може особисто допомогти всім тим, хто звернувся.
– Я сам родом із села, тому чудово знаю настрої людей та їхні біди. Якщо є час і можливість, намагаюся розв’язати проблему.
– ... і при цьому самі рідше бачите свою сім’ю.
– Це так. Більше часу проводжу на роботі, але намагаюся встигнути поспілкуватися з дружиною і дітьми.
– Ви вже рік керуєте районною радою, по суті, стали головою багатотисячної родини – територіальної громади. Що нового відкрили для себе?
– По-перше, помітив, що наші люди, багато разів обмануті, розчаровані, все-таки сподіваються на краще майбутнє. По-друге, лише обійнявши посаду голови райради, зрозумів, яка глибока прірва падіння українського села. Є в районі гарні, хороші села, де і дороги нормальні, і водопровід працює, деякі газифіковані або готуються до запуску газу у будинки. Але таких всього близько десяти, відзначу Златоустове, Чорногірку, Степанівку, Розквіт. Решта занепадають. Скажу відверто: у більшості сіл цілковитий розвал.
– Люди живуть нормально у тих селах, де є великі господарства з добрим керівництвом. Всій області відомі імена Героя України Зінаїди Гришко, Олександра Родіка, Віктора Гришакова.
– Переконаний, що майбутнє району безпосередньо пов'язане з успішною діяльністю аграріїв, а саме великих товарних виробництв. Але їх потрібно створювати, точніше, відтворювати там, де вони збереглися, де все хороше, що залишилося від радянської влади, не розкрадено. У таких господарствах, як казали раніше, легше налагодити облік і контроль. Другий шлях, важчий – об'єднання дрібних сільгоспвиробників у велике підприємство, як це було у Гуляївській сільраді. При цьому головному господарству слід досягти такого рівня доходів, щоб пайовикам була вигідна оренда їхніх наділів. На рівному місці створити успішне агроформування дуже важко.
– Припустімо, сільгосппідприємство успішно працює. Але ось прийшов інший керівник, менш грамотний, і справи пішли на спад, а разом з ними і соціальна інфраструктура села. Який вихід?
– У підприємстві «Чорногірське» у Віктора Івановича Гришакова працюють його сини. Є й інші подібні приклади, коли люди буквально вростають корінням у нашу землю. У доброго господарства повинен бути спадкоємець, який відчуває відповідальність. Тому що наступний «начальник», справді, може за рік розвалити те, що великою працею створювалося десять років.
– Уже зараз зрозуміло, що загального працевлаштування на селі, як це було при соціалізмі, за умов ринку просто не буде. Як зупинити втечу молоді до міста, та й чи потрібно зупиняти?
– Не погоджуся з такою песимістичною оцінкою. Зараз деякі підприємства – сільгоспвиробники, досягши хороших показників у рослинництві, задумалися і про тваринництво, насамперед, про розведення свиней. А у ТОВ імені Посмітного відроджують комплекс ВРХ. Це означає, що у районі з'являться нові робочі місця.
Друга умова – розвиток інфраструктури. У селі, як я вже говорив, повинен бути водопровід, теплий і гарний Будинок культури, хороші дороги, дитячий садок і школа. Тоді молода людина замислиться, втікати їй до міста чи ні.
І, звичайно, сучасне цивілізоване житло важко уявити без газопостачання. У рік кризи це здається розкішшю, розумію, але від планів газифікації ми не відступимо. На кінець грудня намічений урочистий запуск газопроводу у Ставковому. Цими днями завдяки зусиллям керівництва елеватора, газифіковано три вулиці залізничного селища.
– Ви згадали школу. Міністерство освіти і науки переходить до оптимізації системи освіти. Швидше за все, малокомплектні школи будуть ліквідовані, і нікуди від цього не дітися. Будете закривати?
– Доведеться, хоча моя думка не змінилася: якщо закрити школу, через десять років село зникне з карти. І депутати райради у цьому році не дали жодного відповідного узгодження, хоча надійшло чимало подань. Проблеми малокомплектності шкіл є в Основі, Антонівці, Садовому та інших селах. Розумом розуміємо, що потрібно розв’язувати питання, різати по живому, але серцем...
– Давайте поговоримо про можливості місцевих рад. Ремонт водопроводу або Будинку культури, газифікація, капітальний ремонт доріг – кошти на це зазвичай доводиться просити у керівництва області. На Ваш погляд, цей процес неминучий?
– Багато сільських голів починають працювати по-новому, активно залучаючи до справи розвитку села місцеві господарства. Ми з Вами говорили про великі агроформування, завдяки яким селяни почуваються людьми. А Червоноармійський сільський голова Катерина Никифорівна Іскра переконала всіх сільгоспвиробників – і середніх, і дрібних – спільно розв’язати проблему ремонту дитячого садка. І розв’язали! Без допомоги обласного бюджету нам не обійтися, однак активне використання місцевих ресурсів дозволить просити менше і робити більше.
– Уряд запропонував реформувати бюджетну систему, що викликало цілу бурю емоцій у представників всіх гілок влади. Ваша думка?
– Чистий популізм. Хто був заможним, той, швидше за все, зубожіє, а хто був бідним, стане жебраком. Ось до чого призведе нова бюджетна схема. У нас ще не настільки розвинені сільські територіальні громади, щоб прийняти на себе такий тягар відповідальності. А розподіл бюджетних коштів, можу запевнити, це не подарунок долі, а складне завдання, яке вимагає максимально вивірених рішень. Якщо зараз десь у районі виникає критична ситуація, то обласний бюджет може оперативно допомогти, що буде досить проблематично при новій системі. Про той обурливий факт, що сільські голови повинні їздити до Києва з бюджетних питань, я вже й не кажу.
– І останнє запитання. Які політичні настрої у Березівському районі напередодні виборів?
– Хочемо ми того чи ні, але відгомони битви політичних гігантів долетять і до нас. Намагаємося не допускати конфліктів, знаходимо спільні точки дотикання з керівництвом райдержадміністрації. Гадаю, що після виборів районні організації провідних політичних сил займуться кадровим питанням. Відверто скажу, деякі громадяни, судячи з їх поведінки, не гідні репрезентувати територіальну громаду у районній раді.
