І знову воюємо за цукор
Антимонопольний комітет України нарешті почав розгляд справи за фактом підвищення цін на цукор. За даними комітету, у роздріб вартість цукру останнім часом зросла у середньому на 30%.
АМКУ звернувся з листами до Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики щодо наявності фактів зловживання на цукровому ринку і попросив надати їх комітету.
Втім, АМКУ не вперше порушує справи проти виробників цукру. Рік тому за антиконкурентні узгоджені дії було оштрафовано сім цукрових компаній на загальну суму понад 17 млн грн. А влітку 2009 року на вимогу комітету оператори ринку знизили ціни на цукор.
Виробники пояснюють зростання цін впливом світових тенденцій.
До середини року фунт цукру може подорожчати до $0,35, вважає генеральний керуючий «Thai Sugar» Піромсак Сасуні. Вартість березневого контракту на постачання цукру на торгах у Нью-Йорку становила $0,2926 за фунт. Зростаючі в Україні ціни на цей продукт ще не досягли свого максимуму, пікові їхні значення можна чекати у березні – квітні цього року, вважають експерти.
УАК повідомляє, що на 20 січня ціни на цукор в Україні досягали у супермаркетах 10,5 грн/кг, а в крамницях лінійної торгівлі вартість солодкого піску перевалила за 11 грн/кг.
У той же час експерти УАК вважають, що ситуація, яка склалася на ринку, може призвести до збільшення обсягів вирощування буряку у 2010 році. Зокрема, площі посіву можуть зрости із 327 тисяч гектарів до 410 – 440 тисяч. Крім того, конфедерація пропонує збільшити квоти на ввезення імпортного цукру-сирцю, щоб зняти ажіотаж на ринку.
До зростання цін призведе дисбаланс, що зберігається на світовому ринку, попиту та пропозиції. Дефіцит цукру у 2009-2010 сільгоспроці складе 13,5 млн тонн і буде підтриманий закупівлями цукру з боку Індії, Китаю, Індонезії, Пакистану, Єгипту та Росії, гадають експерти компанії «Czarnikow Group Ltd».
У кредитних союзів «проблемка»
Реальні обсяги проблемної заборгованості у кредитних спілках становлять близько 50 відсотків, повідомляє Держфінпослуг.
– За даними офіційної статистики, з виданих кредитів понад третину оцінюються як прострочені, проблемні і безнадійні, – зазначив голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов, – Але треба мати на увазі, що це дані офіційної статистики, а кредитні спілки далеко не завжди показують справжній стан речей. Так, спостерігаються численні випадки переоформлення і продовження виданих кредитів, і тому вони не виявляються як проблемні. Через це ми оцінюємо реальну частку проблемних кредитів і депозитів до повернення як велику величину, можливо, близько половини.
За оцінками Держфінпослуг, обсяг проблемних депозитів становить близько 1,6 млрд грн. При цьому сума залучених депозитів скоротилася на дев’ятсот п’ятнадцять мільйонів.
Основними проблемами кредитних спілок залишаються неповернення депозитів, а також питання підтримки їх платоспроможності і ліквідності. Так, за даними Держфінпослуг, у Верховній Раді перебуває законопроект про створення Фонду гарантування вкладів для членів кредитних спілок. Уряд начебто готовий навіть взяти на себе обов’язки з наповнення цього фонду в тому разі, якщо закон буде прийнятий.
Однак у січні за ухвалення даного законопроекту проголосували лише 155 народних депутатів з 429, зареєстрованих в сесійній залі. Після негативного голосування ВР ухвалила рішення направити законопроект на повторне перше читання.
Тим часом Юлія Тимошенко хоче після президентських виборів завершити націоналізацію тих банків, які збанкрутували і не виплачують людям депозити. Йдеться про банк «Надра» та інші банки, зокрема, і кредитні спілки.
Виникає питання: нащо державі здалися кредитні спілки, коли уряд не може вирішити ситуацію з проблемними банками? Так чи інакше, ця криза має навчити людей брати на себе ризик та відповідальність за вибір кредитно-фінансових установ. Або, як сказав американський актор Клінт Іствуд: «Хочете гарантій – придбайте тостер!».
В’ячеслав КУЗНЕЦОВ
Коньяк не йде
В Україні виробництво коньяків і бренді в січні – грудні 2009 року склало 3 млн дол., що на 21% нижче показника за 2008 рік. Обсяги експорту українського коньяку так само поступово знижуються.
Так, за даними Держкомстату, за 10 місяців 2009 року з України обсяги поставок за кордон знизилися більш ніж на третину. Основною країною-імпортером українського коньяку залишається Російська Федерація.
Деякі незалежні експерти пов'язують втрату позицій з низькою якістю продукції, але самі виробники вбачають причини в іншому. Вони впевнені, що це тимчасово, і в майбутньому обсяги експорту стабілізуються.
– Український коньяк має своє «лице» за кордоном і за якістю не поступається іншим коньякам, – переконаний директор Ужгородського коньячного заводу Володимир Гісем. – У порівнянні з продукцією інших країн, вітчизняний напій відрізняється більш насиченим, різноманітним і багатогранним смаком і ароматом, ніж ті ж французькі, вірменські або молдавські коньяки.
Для виробництва закордонних коньяків використовуються різні добавки, в іноземній продукції часто відчуваються ароматизатори, смакові добавки, які пом’якшують і поліпшують смакову гаму.
Головним експортним ринком залишається Росія, куди було вивезено 150 тис. літрів. Також великими експортними ринками є Білорусія і Вірменія. Крім того, українські коньячники активно постачають свою продукцію до Іспанії (2,9 тис. л) і Німеччини (1,1 тис. л). А от прагнути відкривати нові експортні ринки для українського коньяку фахівці на сьогодні не мають наміру.
Не кращими є справи з коньяком і на світовому ринку. За підсумками 2009 року в цілому продажі продукту у світі скоротилися на 12%, хоча в четвертому кварталі року показник зріс на 3 відсотки. Справа у тому, що дистриб’ютори в США почали поповнювати спустошені за час кризи запаси, а попит у Китаї і інших країнах, що розвиваються, зріс, повідомило агентство «Bloomberg» з посиланням на французьку асоціацію виробників коньяку BNIC.
Завдяки поліпшенню показників у минулому кварталі виробники коньяку «проявляють стриманий оптимізм» щодо перспектив 2010 року, заявив директор BNIC Бернар Гионне.
Володимир БОЙКО
