Божество, яке так легко злякати
Настільки поетично Антуан де Сент-Екзюпері говорив про воду. До 2025 року від нестачі водних ресурсів будуть страждати понад три мільярди жителів планети, або майже половина її населення. Вже сьогодні понад мільярд чоловік не мають доступу до чистої питної води. Фактично вона стала таким же ключовим ресурсом, як нафта і газ.
Проблема нестачі води вже стала чинником, який стримує соціально-економічний розвиток Китаю. Розмір водних ресурсів на душу населення Китаю становить 2185 м3, що утричі із зайвим менше за середньосвітовий показник.
Водна криза торкнулася також США. Обговорюючи питання закупівлі води, США, насамперед, сподівалися на свого найближчого сусіда – Канаду, яка володіє 20% світових запасів прісної води. Канадські підприємці сподівалися, що у ХХІ столітті поряд зі світовим ринком нафти одержить розвиток і ринок води. Однак канадський уряд оголосив мораторій на великомасштабний експорт води.
Сенатор штату Північна Дакота Едвард Мосс був одним із перших політиків, які усвідомили, що населення та промисловість південного заходу США будуть відчувати нестачу води. Ще у 50-60 роках минулого століття він запропонував створити Північноамериканський водноенергетичний альянс для виконання гігантського проекту щодо перекриття греблями практично усіх великих річок Аляски, Юкону, Британської Колумбії та повороту води до улоговини в канадських Скелястих горах, створивши водоймище у 500 миль. Вода із цього гірського озера потекла б через усю західну частину США, Мексику і зробила б її пустелі оазисами. Однак такий проект викликав хвилю протесту, як його назвали «проектом канадського націоналізму». Проект було відхилено також через його гігантську вартість та неймовірні негативні екологічні наслідки.
Після підписання у 1980-х роках Канадсько-Американської угоди про вільну торгівлю, яка також регулювала торгівлю водою, з’явилася серія проектів щодо експорту води з Канади. Так, воду льодовикових озер Британської Колумбії та Великих озер хотіли постачати до Азії. Даний проект викликав нову хвилю протесту як у Канаді, так і в США. Громадські слухання призвели до рішення про мораторій на масовий експорт води із Канади.
Захист водних ресурсів є пріоритетним напрямом європейської екологічної політики. Однак затверджені законодавчі документи впроваджуються неефективно, про що свідчить стан водних ресурсів країн Євросоюзу. Беручи це до уваги, 23 жовтня 2000 року на спільному засіданні Європейського Парламенту та Європейської Ради у Люксембурзі було ухвалено Рамкову Водну Директиву 2000/GO/ЄС. Дії цієї Директиви розповсюджуються на країни Євросоюзу та країни-кандидати на вступ до ЄС. Метою даного документа є захист та поліпшення стану водних ресурсів і сприяння стійкому, збалансованому їх використанню. Головним завданням Рамкова Водна Директива визначила досягнення до 2015 року «доброго екологічного стану» усіх без винятку водних ресурсів.
Після розпаду СРСР Росія стала не лише більш північною країною, але й більш водною. Із 4740 км3 річкового стоку СРСР на її долю припадає 4270 км3 (90% загального річкового стоку СРСР). Тому у цієї країни з’явиться можливість перейти на експорт, крім нафти та газу, іншого природного багатства – води.
Загальні запаси водних ресурсів в Україні становлять близько 94 млрд м3, з яких доступні до використання 56,2 млрд м3 (1 тис. м3 на одного жителя на рік). Це один з найнижчих показників у Європі (дані 2007 р.).
Розподіл водних ресурсів по території України дуже нерівномірний – їх більше на півночі і менше на півдні країни.
В Одеському регіоні життя понад 7 мільйонів чоловік прямо залежить від стану Дністра, який бере початок в Карпатах, протікає по території Молдови і досягає України в районі Чорного моря. Стан Дністра в українській частині залежить від якості води, що надходить із території Молдови. Ця ситуація небезпечна для населення Одеської області.
До Всесвітнього дня охорони водних ресурсів фахівцями Центру з питань екології довідково-інформаційного відділу Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького підготовлено тематичну виставку «Чиста вода: устаткування і технології», на якій репрезентовано природоохоронне законодавство України, що стосується використання та охорони водних ресурсів, а також літературу щодо сучасних методів очищення води. Проведено також день інформації за участю працівників ОННБ ім. М. Горького та міськСЕС.
Ніна ЛОШКАРЬОВА, фахівець Центру з питань екології довідково-інформаційного відділу ОННБ ім. М. Горького
