У пошуках золотої середини
Дедалічастішегромадськіорганізаціїоднимізпріоритетнихнапрямівсвоєїдіяльностіобираютьекологічнийнапрям.
Основна проблема полягає в пошуку розумного компромісу між висновками професіоналів, позицією чиновників і думкою громадськості.
Напевно, першим кроком на цьому шляху повинен стати конструктивний діалог. У нашому регіоні він уже ведеться на рівні громадської екологічної ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. Наша розмова з головою ради Ю.Є. Геращенком і членом ради, ректором Одеського державного екологічного університету, головою профільної комісії обласної ради, доктором фізико-математичних наук С.М. Степаненком саме про ті больові точки, де необхідно об'єднувати зусилля всіх зацікавлених сторін.
– Юрію Євгеновичу, чесно кажучи, для мене стало приємною несподіванкою, що громадська рада почала дуже плідно співпрацювати і з депутатським корпусом, і з профільним управлінням.
Ю. Геращенко:– Справжні професіонали вбачають у громадськості не джерело зайвих турбот, а своїх надійних помічників. Як голова комісії облради, Сергій Миколайович приходить на засідання нашої ради. Щодо деяких проблем він ініціює розгляд на засіданні депутатської комісії. Так було з Нижньодністровським національним парком. Ми, як громадські працівники, запропонували створити там постійно діючий екологічний пост.
– Сергію Миколайовичу, на засіданні громадської екологічної ради Ви говорили про необхідність впровадження до шкільної програми нового предмета, який би дозволив виховати в підростаючому поколінні не абстрактну, а конкретну любов до природи.
С. Степаненко:– Так, формально учням кажуть, що природу треба берегти. Але, виростаючи, вони спокійно вирубують дерева, якщо на цьому місці задумали побудувати будинок. Будують заправки, вважаючи цей бізнес вигідним і не замислюючись про шкоду його для довкілля. До речі, рішенням сесії Донецької обласної ради шкільний курс екології краю вже став там обов'язковим.
На мій погляд, ситуація докорінно зміниться, якщо обов'язковим стане вивішування шпаківень, прибирання прилеглої території, садіння дерев і розбивка клумб. Людина, вихована в умовах благоговіння перед дивом природи, виросте іншою. Мені, як ректорові спеціалізованого вузу, дуже прикро, що на міжнародні олімпіади з екології від України їдуть представники Києва, Дніпропетровська, Харкова і немає жодного з Одеси! Я ідею створення екологічного ліцею не залишу і буду просувати її на рівні профільної комісії Одеської міської ради.
Я позитивно ставлюся до зростання кількості екологічних громадських організацій. Не менш важливо передбачити в обласному бюджеті кошти на підготовку телепередач екологічної тематики: люди повинні відчути, як дуже вони залежать від параметрів середовища свого перебування.
– Юрій Євгенович згадав вашу спільну підготовку питання щодо Нижньодністровського національного парку для розгляду на засіданні профільної комісії облради. Наскільки така практика приживеться надалі?
С. Степаненко:– Я буду її всіляко підтримувати. В області є кілька проблем, де об'єднання зусиль просто необхідне.
Наприклад, проблема забезпечення населення якісною питною водою, про що вже писав на сторінках «Одеських вістей».
Пропоную впровадити систему місцевого водоочищення на основі вітчизняних наукових розробок. Такі поквартальні пункти, де люди могли брати якісну очищену воду, в Одесі раніше були. Адже для пиття кожній людині потрібно всього три – п'ять літрів на добу.
За розробками, про які я говорю, питну воду (саме питну, а не для господарських потреб) можна одержати навіть із морської. Треба оцінити економічну ефективність цих розробок, обміркувати їх і винести на обговорення сесії.
Спільно потрібно ухвалювати рішення і щодо Куяльницького лиману.
Голова Овідіопольської райдержадміністрації Наталя Чегодар уже не раз порушувала питання про утилізацію твердих побутових відходів. Щодо Куяльника і щодо Овідіополя розв’язання проблеми треба шукати шляхом врахування точок зору місцевих жителів, чиновників, депутатів.
– У нашій області кілька років тому була ухвалена програма щодо утилізації твердих побутових відходів.
С. Степаненко:– Вона, на жаль, була провалена. Тому треба заслухати питання на сесії й думати, як діяти далі. Якщо область неспроможна, звертатися по допомогу до держави.
– Сергію Миколайовичу, нещодавно відбулася презентація системи контролю атмосферного повітря на «Лукойл-Одеський НПЗ». Ваша оцінка?
– На підприємствах високого класу небезпеки такі системи повинні закладатися ще на етапі проектування. Але це тільки початковий рівень. А цілісної системи моніторингу стану атмосферного повітря в Одесі, на відміну від Москви, Санкт-Петербурга, як і раніше, немає. Будь-який житель міста повинен мати можливість довідатися про реальний стан справ, прогноз забруднень не з чуток, а з офіційного і достовірного джерела.
Ю. Геращенко:– Коли проектують підприємство, екологічне навантаження від його діяльності розглядають саме по собі, а не виходячи із уже наявного в цьому районі рівня. А, можливо, навантаження від нього саме і стане критичним? Але цього, на жаль, ніхто не прораховує.
– Напевно, і проблема Сасика повинна бути взята під контроль громадськості?
С. Степаненко:– Торік сесія облради, після скандалів і сварок, виділила 295 тисяч на розробку ТЕО. Але гроші так і залишилися невикористаними. Усі кричали, що озеро треба рятувати, а реальним порятунком, виявилося, займатися не готові. Тепер просять 1 мільйон чотириста тисяч гривень.
До речі, на 10 мільйонів гривень, які щорічно виділяються фонду, цього року заявок надійшло вже на 174 мільйони. Але за традицією третина цих коштів знову залишиться невикористаною.
Ю. Геращенко:– Мені було дуже прикро, коли свого часу залишилися невикористаними 500 тисяч гривень, виділених на берегозміцнення Фонтанки. Гадаю, що громадськість повинна робити більший тиск на місцеву владу, щоб вона відповідальніше ставилася до розв’язання екологічних проблем.
С. Степаненко:– Треба говорити і про підвищення рівня підготовки людей, які працюють в екологічних громадських організаціях. Наш університет готовий організувати для них спеціальні курси. За кордоном, до речі, хто збирається працювати в екологічних структурах, здобувають вищу освіту. Це допомагає значно знизити частку непрофесійних підходів до проблем.
Тому я всебічно підтримую тих студентів, хто має намір проходити практику в громадських організаціях, підтримую створення в університеті підрозділів громадських студентських екологічних організацій. Адже основна місія нашого вузу – це привнесення в суспільство основ екологічної культури.
Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»,
І зашумлять ліси в причорноморських степах
Озеленення степу – справа дуже копітка, відповідальна і досить тривала. Саме нею десятки років переймається колектив державного підприємства «Ширяївське лісове господарство», яке віднедавна очолив перспективний керівник Василь Якименко. Лісгосп розташований на території Любашівського, Іванівського, Ширяївського районів і планомірно втілює в життя програму по створенню захисних лісових насаджень в степу та залісення земель несільськогосподарського призначення.
– Торік було посаджено 315 гектарів лісів, доглянуто молодняк на площі 713 га, підготовлено 340-гектарну площу під посадку дерев, заготовлено майже десять тонн насіння 25 порід дерев та кущів. Від реалізації продукції лісництва отримали близько півмільйона прибутку, – поділився досягненнями 2009 року директор ДП «Ширяївське лісове господарство» В.В. Якименко. – Цього року також заплановано чимало справ. Правда, наявного машинно-тракторного парку у трьох наших лісництв недостатньо. Вкрай потрібні гусеничні трактори, щоб виконувати роботи на схилах по підготовці ґрунту та посадці лісу. Але жодні труднощі та негаразди не стануть на заваді виконання державної цільової програми «Ліси України 2002 – 2015 років». Стосовно нашого лісгоспу, то ми плануємо домогтися оптимальної лісистості у 10 відсотків при теперішній 4,5. І цьогоріч молодий ліс буде висаджено ще на 360 гектарах.
Нинішнього року, як і торік, лідером посадки лісу стане колектив Троїцького лісництва. Молодий лісничий Андрій Ховхун розповів, що планується засадити саджанцями 160 гектарів. З лісових культур перевага віддається дубу та іншим супутнім породам. Роботи в степу тривають з середини березня, і вже заліснено понад сто гектарів схилів балок та невдоб. Принагідно додати, що на підмогу лісникам підоспів зі своїм трактором Георгій Бутнаров, тож, невдовзі план по посадці лісу буде виконано.
Разом з тим ведеться просапування в розсаднику і копітка робота в теплицях, де підростає 25 тисяч укорінених живців.
Вистачає клопотів і у Володимира Бурдика – лісничого новоствореного Любашівського лісництва. Передбачається, що у його лісовий фонд увійдуть понад три тисячі гектарів колишніх колгоспних лісонасаджень, безгоспних лісків, гайків, посадок, території покинутих сіл, що буйно заросли зеленню. Адже потрібно захищати «зелені легені» Любашівського району від незаконних вирубок та створювати нові лісові масиви. Нині ще триває оформлення території лісництва, а досвідчений керівник та управлінець уже навів лад у Троїцькому саду та переймається озелененням райцентру. Вже посаджено сріблясті клени біля Любашівської РМПМК та залізниці, закладено парк біля пам’ятника жертвам Голодомору, озеленено центральну вулицю селища тощо.
Та найбільше поталанило жителям села Троїцького, де завдяки лісникам щороку з’являються нові парки, алеї та сквери. А цими днями лісники разом з юними членами шкільного лісництва «Пролісок» озеленили територію Свято-Троїцької церкви, яка є пам’яткою архітектури 19 століття. Зараз тут ведуться реставраційно-будівельні роботи, тому настоятель храму отець Ігор і священик Геннадій щиро подякували добровільним помічникам за благородну справу та підмогу.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей», Любашівський район
