Шановні земляки!
Щиро вітаю вас із Всесвітнім днем довкілля!
Територія, на якій ми живемо, середовище, що нас оточує – це наш спільний дім, який ми повинні зберегти для своїх нащадків – прийдешніх поколінь. Нинішнє свято – слушна нагода замислитися над тим, хто ми є у цьому домі – справжні господарі чи егоїстичні споживачі.
У цей день хочу подякувати всім працівникам природоохоронної галузі, комунальних служб, які наводять лад на наших вулицях, представникам громадськості, які не тільки привертають увагу органів влади до різних екологічних проблем, але й активно долучаються до їх розв’язання. Впевнений, що ваша сумлінна праця та відповідальність за наше довкілля можуть стати гарним прикладом для кожного мешканця області. Тож закликаю всіх бути пильними у своїх діях, сприяти поліпшенню стану навколишнього середовища та раціонально використовувати природні багатства нашого краю.
Зичу усім міцного здоров’я, щастя, натхнення, гармонійного розвитку та єдності з навколишнім світом.
Зі святом!
Голова Одеської обласної ради
М. СКОРИК
Суспільство має зрозуміти
Рішенням Генеральної Асамблеї ООН 5 червня святкується Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Саме цього дня у 1972 році в Стокгольмі відкрилася конференція ООН з проблем навколишнього середовища, яка передувала прийняттю відповідної Програми.
5 червня 2000 року розпочалася програма ООН «Тисячоліття навколишнього середовища: приступити до дії».
Це свято є для Організації Об'єднаних Націй одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем, які нас турбують, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії, спрямовані на охорону навколишнього середовища. Це – загальна турбота людства.
Пошук шляхів об'єднання зусиль держав і народів для успішного розвязання проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів повинен здійснюватися в строгій відповідності із загальновизнаним міжнародно-правовим принципом співпраці. В міжнародному екологічному праві це означає юридичний обов'язок держав, незалежно від їх суспільного і державного устрою, співробітничати один з одним з питань підтримки миру і міжнародної (зокрема екологічною) безпеки, сприяти вдосконаленню міжнародного екологічного правопорядку.
Міжнародна співпраця повинна здійснюватися на рівноправній і взаємовигідній основі. Вона передбачає, зокрема, активізацію торговельного обміну екологічно нешкідливою технікою і технологією; продаж патентів і ліцензій, пов'язаних з охороною навколишнього середовища; обмін досвідом промислово розвинених країн; надання допомоги державам, що розвиваються, у виборі шляхів і форм економічного розвитку, котрі не викликають погіршення якості навколишнього середовища.
Святкування цього дня розраховане на те, щоб збудити в кожній людині бажання сприяти охороні навколишнього середовища. Іншими словами, дати народам миру можливість зрозуміти основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є ми самі, наше суспільство.
Олег БЕЗДЕТКО
Вибір спостережливих і сміливих
Екологи– целюди, якішукаютьвідповідінатакізапитання: чомузмінюєтьсякліматнапланеті, чомугинутьліси, мілішаютьівисихаютьрічки, зникаєриба? А ще вони з'ясовують причини природних катаклізмів і розробляють шляхи найменшого впливу людини на природу. Часто їм доводиться діяти за екстремальних умов, коли на карту поставлено життя і здоров'я багатьох людей.
На думку першого проректора Одеського державного екологічного університету Миколи Сербова, найважливішими якостями для людини, яка має намір присвятити своє життя цій професії, є аналітичне мислення, спостережливість, організованість, внутрішня дисципліна і громадянська сміливість:
– Ми, можна відверто сказати, працюємо на всю Україну. Наш університет є провідним вузом у системі вищої гідрометеорологічної освіти країни, базовим вузом Міністерства екології та природних ресурсів України. Готуємо фахівців з вищою освітою у напрямах підготовки: "гідрометеорологія", "екологія", "менеджмент", "комп'ютерні науки".
За 78 років університет підготував понад 15 тисяч дипломованих фахівців – гідрометеорологів та екологів. Серед випускників чимало видатних учених, дослідників навколишнього середовища, керівників гідрометеорологічних підрозділів України, країн СНД, а також інших держав світу.
Інтерес до спеціальностей у молоді явно не знижується. Торік незважаючи ні на економічну, ні на демографічну кризу, конкурс при вступі був досить високий. У середньому 6 абітурієнтів претендували на місце за фахом «екологія», 4 – «гідрометеорологія», 12 – «менеджмент»... Загальна кількість студентських місць – 510. З них 310 – бюджетні і 200 – на контрактній основі. 70 відсотків студентів і курсантів університету – хлопці і дівчата іногородні. Всіх іногородніх студентів, курсантів, аспірантів, стажистів і докторантів вуз забезпечує сучасними гуртожитками.
Для вирішення питань щодо працевлаштування випускників, в університеті створено спеціальний відділ, який займається переговорами з майбутніми роботодавцями. Багато студентів уже на четвертому курсі точно знають, де, у якій організації розпочнуть свою трудову діяльність одразу після випуску.
З 1993 року на базі кафедри військової підготовки в екологічному університеті готують кадрових офіцерів-гідрометеорологів для Міністерства оборони України. Ці спеціальності забезпечують роботу відповідних підрозділів Військово-повітряних сил, сухопутних, ракетних військ і артилерії, а також Військово-морських сил України. А звання молодших лейтенантів запасу одержують випускники цивільних спеціальностей денної форми навчання всіх напрямів підготовки.
ОДЕУ – єдиний у регіоні цивільний вуз, у якому готують кадрових військовиків.
В університеті потужна матеріально-технічна база. Працюють навчальні бюро метеорологічних і гідрологічних прогнозів, прийому та обробки супутникової інформації, науково-навчальні бази на березі Чорного моря в Отраді (для океанологів та метеорологів) і в селищі Чорноморці (для метеорологів, радіометеорологів та агрометеорологів).
На базі університету діють міжвідомчі навчально-науково-виробничі комплекси «Український центр гідрометеорологічної освіти», «Океанологія та морське природокористування» і міжвідомчий науково-навчальний комплекс з підготовки та перепідготовки фахівців для Міністерства охорони навколишнього середовища України. У найближчих планах вузу – створити на базі ОДЕУ навчальний центр перепідготовки фахівців Міністерства оборони України.
– Екологія – це професія романтиків – борців швидше за ідею, ніж за життєві блага. Бути екологом – перспективно, але поки що екологія задихається від браку коштів на природоохоронні заходи, наша країна ще не зрозуміла, що стан природи майже передсмертний... Через свої посадові обов'язки екологові доводиться бувати то на звалищі, то у зоні якихось викидів і скидів, – висловив свій погляд на майбутню спеціальність один із студентів 4-го курсу ОДЕУ Валерій.
Прийнято говорити, що екологія – професія майбутнього. Мабуть, слід було б додати: не просто професія майбутнього, а професія, без якої у людства немає майбутнього. Адже не дарма екологів ще називають зцілювачами природи.
Вікторія ЄРЬОМЕНКО,«Одеські вісті»
Екологія краю – екологія душі
Винне Сонце?
Думку про те, що планета стоїть на порозі істотних кліматичних змін, поділяє переважна більшість сучасних вчених. При цьому суттєво розходяться вони лише у думці про те, викликані ці зміни діяльністю людини або ж природа переживає черговий природний циклічний перехід. Цікаво, що гарячі суперечки тривають і щодо наслідків змін, які ми переживаємо сьогодні. Так, на думку завідувача лабораторії космічних досліджень Пулковської астрономічної обсерваторії (Росія) Хабібулло Абдусаматова, на планету очікує не потепління, а навпаки – істотне похолодання. У своїх висновках експерт ґрунтується на вивченні циклічності сонячної активності, згідно з яким аж до середини поточного століття Земля суттєво охолоне.
Хабіулло Абдусаматов вважає, що в усьому – і в глобальному потеплінні, і в прийдешньому похолоданні – винне Сонце. Він виявив, що все ХХ століття наша зірка світила усе яскравіше, тому й піднялася середня температура на Землі на 0,6 градуса за 100 років. А на початку 90-х Сонце перестало так завзято припікати.
– Ми не відчули цього тому, що продовжуємо грітися на залишках тепла, яке планета накопичила. Але запаси не вічні. Мине кілька років, і температура почне падати, – пояснює вчений. – Накопичує тепло у першу чергу океан, і він же визначає клімат на планеті. А океанологи говорять, що ще з 2003 року триває остигання верхніх шарів океану.
Х. Абдусаматов впевнений: парниковий ефект – не більш ніж вдало експлуатований штамп, який не має нічого спільного зі змінами клімату. На підтвердження своїх слів він наводить дані про те, що на Марсі періодично теплішає та холоднішає. Причому точно у той же час, що й на Землі! Це результати нещодавніх досліджень NASA. Але на Червоній планеті немає ні марсіан, ні тим більше заводів, автомобілів та інших джерел парникових газів. Це означає, що на клімат і у нас, і у сусідів впливає винятково Сонце та його зміни «настрою».
Потрібно зазначити, що висновки Абдусаматова поділяють лише деякі його колеги.
Тема катастрофічних і, часом, блискавичних кліматичних метаморфоз сьогодні активно експлуатується Голлівудом.
Тим часом, реальність, від якої сьогодні вже складно сховатися за кіношними ілюзіями, не дозволяє цим виставам затриматися надовго. Вчені закликають політиків звернути увагу на ті проблеми, розв'язати які стає усе складніше.
Згідно із даними, опублікованими у «П'ятому національному повідомленні України з питань змін клімату», найбільша частина викидів парникових газів у нашій країні припадає на вуглекислий газ, який виділяється при спалюванні палива. Таким чином, далеко не останню роль у створенні парникового панцира над нашою планетою відіграє автотранспорт, кількість якого, зокрема в нашій країні, за різними оцінками, збільшується на 20% щороку.
Екологи стверджують, що в Україні поки що на дуже низькому рівні перебуває так звана екологічна культура. Люди не перестають бездумно витрачати електрику та воду, навколо населених пунктів створюються величезні смітники, які, до речі, є джерелом викиду іншого парникового газу – метану.
Очевидно, російською приказкою «Пока гром не грянет, мужик не перекрестится» логічніше буде підвести риску під такими неясними перспективами на найближчі десятиліття. Дуже хочеться вірити, що хоча б перед лицем смертельної небезпеки людство відступить від своєї звичної споживчої манери поведінки, усвідомивши, зрештою, що планета Земля – це поки що єдиний наш дім.
Максим МАЛИНОВ
