Не згодні з адміністрацією підприємства? Звертайтеся до КТС
До нашої редакції звертаються громадяни з запитаннями стосовно комісії з трудових суперечок. У минулому така комісія була майже на кожному підприємстві чи організації. А як сьогодні? Чи створюють такі комісії на підприємствах і, якщо вони існують, якими повноваженнями їх наділяють?
Відповісти на ці запитання ми попросили консультанта відділу кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції в Одеській області Бориса Скрипника.
Комісія з трудових суперечок (далі – КТС) і сьогодні є обов’язковим первинним органом щодо розгляду індивідуальних трудових суперечок, що виникають на підприємствах, в установах та організаціях (ст. 224 Кодексу законів про працю України). Але працівник для захисту своїх порушених прав має право вибору: звернутися з заявою про вирішення трудової суперечки до комісії з трудових суперечок або безпосередньо до суду. Більш того, суд не має права відмовити особі в прийнятті її позовної заяви лише на тій підставі, що її вимоги можуть бути розглянуті у встановленому законом досудовому порядку. Але ця обставина, на думку юристів, не зменшує значення комісій з трудових суперечок, які на багатьох підприємствах успішно працюють та разом з профспілками виконують важливу функцію щодо захисту трудових інтересів працівників, – вважає Борис Григорович.
Відповідно до законодавства, комісія з трудових суперечок обирається на загальних зборах (конференції) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік. Порядок обрання, чисельність, склад і термін повноважень комісії визначаються загальними зборами трудового колективу. При цьому кількість працівників у складі комісії з трудових суперечок підприємства повинна бути не меншою половини її складу. КТС самостійно обирає зі свого складу голову, його заступника та секретаря.
Працівник може звернутися до КТС у тримісячний термін з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у суперечках про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким терміном.
У разі пропуску з поважних причин установленого терміну КТС може його поновити.
Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов’язковій реєстрації. КТС зобов’язана розглянути трудову суперечку у десятиденний термін з дня подання заяви. Суперечку розглядають у присутності працівника, який подав заяву, а також представника власника.
Розгляд суперечки за відсутністю працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника, при розгляді суперечки від його імені може виступати представник профспілкового органу або інша особа, зокрема адвокат.
У разі нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії, розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез’явленні без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного терміну з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
КТС має право викликати на свої засідання свідків, доручати спеціалістам підприємства проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника надання необхідних розрахунків та документів.
Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. Так, якщо до складу комісії обрано 9 чоловік, то мінімальна кількість членів комісії, за участю яких вона правомочна приймати рішення (кворум), складає 6 чоловік.
Працівник і власник мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.
На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником та секретарем.
Комісія з трудових суперечок ухвалює рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.
Копії рішення комісії у триденний термін вручаються працівникові та власникові.
У разі незгоди з рішенням комісії з трудових суперечок, працівник чи власник можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний термін з дня вручення їм витягу з протоколу засідання комісії або його копії. Пропуск вказаного терміну не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей термін і розглянути суперечку по суті. В разі, коли пропущений термін не буде поновлено, заява не розглядається, і рішення КТС залишається чинним.
Рішення комісії з трудових суперечок підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний термін по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження (ст. 228 КЗпП), за винятком випадку поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника – воно підлягає негайному виконанню (ст. 235 КЗпП).
У разі невиконання власником рішення КТС у встановлений термін комісія з трудових суперечок видає працівникові посвідку, що має силу виконавчого листа.
На підставі посвідки, пред’явленої не пізніше тримісячного терміну до відділу державної виконавчої служби відповідного територіального управління юстиції, державний виконавець виконує рішення КТС у примусовому порядку.
Наш кор.
Допомога тим, хто її потребує
Відбулося чергове засідання обласної Координаційної ради з питань соціального захисту малозабезпечених верств населення. Члени ради розглянули 14 заяв інвалідів, ветеранів війни і праці, родин з дітьми, а також інших категорій громадян, які мають право на одержання матеріальної допомоги з обласного бюджету.
– Сьогодні ми дали згоду на виділення допомоги всім, чиї заяви було розглянуто, – сказала після закінчення засідання начальник управління праці та соціальної політики Одеської облдержадміністрації Ірина Маркевич. – Відмови бувають лише у тих випадках, коли ми бачимо, що цілком працездатна людина на роботу влаштовуватися не хоче.
За її словами, 13 із сьогоднішніх заявників одержали допомогу в розмірі 650 – 700 гривень. Одному, що живе в центрі обліку бездомних громадян, виділено 450 гривень – на оформлення документів і одержання паспорта.
– Найчастіше по допомогу звертаються жителі дотаційних районів та населених пунктів, – підкреслила вона. – А з таких міст, як Іллічівськ, Ізмаїл, Одеса, звертань практично немає. Хоча сьогодні необхідну грошову допомогу і одержали два одесити…
За даними Ірини Маркевич, якщо в обласному бюджеті минулого року на підтримку незаможних громадян було передбачено 650 тисяч гривень, то в бюджеті поточного року ця сума майже у два рази більша – 1 мільйон 341 тисяча гривень. Крім того, з Держбюджету з цією метою виділено ще 404 тисячі гривень. Допомога таким категоріям громадян надається також за різними цільовими програмами. Наприклад, у 2010 році 2 мільйони гривень виділено для надання допомоги ветеранам війни.
Іван Каменецький
