Сленг – це термінологічне поле, набір особливих слів або нових значень уже існуючих слів, уживаних у різних людських об'єднаннях (професійних, соціальних, вікових груп). Просто кажучи, у кожної людини є своя неповторна манера розмови, яка відрізняє її від інших людей. Багато в чому за цією манерою мови можна визначити рід занять людини. Особливо широко використовує це термінологічне поле сучасна молодь. Багато представників старшого покоління докоряють і не схвалюють використання або заміну більшості українських або російських слів на іноземні або переінакшені форми.
Проте, для когось це спосіб самовираження, для когось – спроба виділитися з юрби, звернути на себе увагу. Погано це чи добре? Ми поцікавилися у людей старшого віку, і безпосередньо у самої молоді.
Людмила Михайлівна, пенсіонерка:
– Ви знаєте, я вважаю, що це, насамперед, залежить від батьків. Вони повинні контролювати, як їхня дитина розмовляє. От у мене самої є онуки, і вони часом використовують подібні слова. Я їм пояснюю, що так розмовляти некрасиво і неправильно. Добре, що вони поки ще тільки у молодших класах навчаються. Я гадаю, що те середовище, у якому сьогодні перебувають діти, не завжди найбільш відповідне. Саме тому батьки повинні звертати увагу на поведінку і спілкування дитини.
Ганна СКЛЯРЕНКО, студентка:
– Я вважаю, що свій сленг існує і існував у кожного покоління, так би мовити – це певний знак відмінності часу. Сьогодні у нашому житті існує величезна кількість нових слів і висловлювань, наприклад, взятих з іноземних мов або так би мовити, "свіжовигаданих». Гадаю, це досить непогане явище, адже час не стоїть на місці, і людство розвивається. Звичайно, я не є винятком і також використовую сленгові слівця у тих ситуаціях, де це допустимо. Причому, часом, замислившись, я не можу одразу згадати літературного аналога того або іншого слова, настільки сленг входить у вжиток. Щоправда, існує і негативний бік подібного явища, завдяки сленгу у багатьох порушується чистота і правильність літературної мови. І навіть за ділових обставин іноді можна почути слова такі як "покеда", "чувак" тощо.
Оксана БУТУК, викладачка ОНУ ім. І.І. Мечникова:
– Я гадаю, сленг повинен мати місце в культурі мови. Що багатша лексика, то краще. Мова – взагалі таке явище, яке постійно змінюється і породжує нові форми. В іншому разі, вона застигає, а, отже, вмирає.
Марія ШЕЛІЯ, студентка:
Гадаю, всі молоді люди, так чи інакше, використовують сленг. Важливо у якій кількості і де. Адже іноді це справді напружує, а в оточенні друзів навпаки – розслаблює обставини. Головне, при цьому, власне, мову не забути.
Р.S. «Доки піпл хаває, можна не драпати», «Коли шнурки звалять, двинемо на булкотряс». Ці та багато інших сленгових «принад» можна почути на вулицях і у громадському транспорті. Проте слід пам'ятати, що такі мовні звороти доречні тільки там, де всі, хто почув, розуміють, про що йдеться. Так вони зможуть оцінити міру «крутизни» закрученого слівця, а головне, його значення. Якщо ж компанія, м'яко кажучи, не «з того тіста», то красуватися вищим рівнем знання молодіжної мови не слід. Тому що нічого, крім роздратування, це не викличе.
