Щоб коні не оберталися…
– Яка в тебе сумка! – голосний захоплений жіночий вигук змушує відірватися від своїх думок і звернути увагу на джерело звуку.
Бачу групку дівчат. Одна з них демонстративно відкриває величезну сіру сумку. Решта хором ойкає і охає, розхвалюючи модний витвір. Розмова, звичайно, зайшла про сумки.
– Такі сумки ношу – коні обертаються, – любить жартувати Аліса. – Начебто дрібниці: косметичка, гребінець, блокнотик, ручка, а однаково важка!
– От-от, – гаряче підтримує її Настя, дістаючи зі свого «баульчика» літрову пляшку квасу. – Начебто нічого такого не беремо із собою, а тягне.
– А якщо ще після роботи потрібно зайти до крамниці по продукти, – продовжує Аліса, – то й зовсім відчуваєш себе конем. Заходиш начебто за спеціями та кефіром…
– А виходиш із двома кілограмами картоплі, капустою, морквиною, буряком та іншими продуктами, – зі знанням справи закінчує Даша.
– А я важкі речі не ношу і однаково відчуваю дискомфорт, – скаржиться Іра. – На роботу їжджу трамваєм, це усього двадцять хвилин їзди. Сумка висить на плечі постійно у одному положенні. Коли виходжу із вагона, відчуваю, що рука ніби оніміла. І так щоранку. Але ж у сумці майже нічого немає, – для більшого переконання дівчина розкрила сумку.
Для Ірини дворівнева косметичка, флакончик парфумів, дамський романчик, важкий пенал, телефон та фотоапарат і є «нічого». Якщо додати до цього, що сама величезна чорна лакова сумка із металевими заклепками важила, як мінімум, півкілограма, то це «нічого» цілком могло послужити причиною її дискомфортного стану.
Я вирішила з'ясувати, що носить у своїх сумках більшість дівчат. Адже ми іноді не розуміємо, що дрібниці «першої необхідності» і перетворюють нас із витончених леді на без п'яти хвилин штангісток.
Світлана Паламарчук, 23 роки):
Намагаюся носити у сумці поменше всього. Зараз канікули, тому не тягаю із собою підручники та конспекти. То ж вона легенька.
Але в сумці Світлани, незважаючи на канікулярний період, виявилося багато чого. Товстий блокнот і пачка олівців (вона любить малювати), невеличка пудрениця, чорні окуляри, книжка Паоло Коельо, укладальна щітка, пляшечка води, вологі серветки, баночка рідкого мила, два телефони, пачка льодяників, маленький фотоальбом і чомусь ложка для взуття.
Христина Болдирєва, 25 років:
Скільки себе пам'ятаю, ношу великі сумки. Але, як правило, вони напівпорожні. Я не люблю носити із собою багато речей.
Однак вміст сумки дівчини довів зворотне. Там були: косметичка, прасочка для випрямлення волосся, фотоапарат і зарядний пристрій, товстий жіночий журнал, флакон пінки для волосся, телефон із зарядним пристроєм, пляшка холодного чаю, півкіло яблук (мама попросила купити) і дитяча кепочка (купила братикові).
Тепер звернемося до фахівців. Чим чревате носіння модних аксесуарів із подібним вмістом?
Медики усього світу вже давно говорять про шкоду величезних сумок. Ремінець сумки потрапляє на м'язи. Через них давить на нервово-судинний пучок. Тиск цей породжує болісний сигнал у голову та шию. До цього додаються і неминучі проблеми зі спиною: важка сумка на плечі сильно змінює нормальне положення торса. А це провокує запаморочення та болі в області хребта. Що вужчий ремінь, то сильніший тиск на нервово-судинний пучок. Безпечними для здоров'я фахівці визнали сумочки, вага яких не перевищує 2-х кг.
Цікаво, чи знають наші героїні, що щодня піддають себе небезпеці заробити сколіоз, варикозне розширення вен, болі у хребті та інші неприємності?
А ось ще одна наша героїня вчиняє правильно з погляду фахівців.
Ганна Краснянчук, 24 роки:
– Я взагалі великих сумок не ношу. Це за мене робить мій чоловік. Раніше чула про шкоду великих сумок, а тепер і зовсім від них відмовилася. Найнеобхідніше: ключі, гроші та люстерко, ношу у невеликому клатчі. Він схожий на великий гаманець, а не на сумочку. Зараз я на шостому місяці вагітності. І вважаю, що так безпечніше для мене і для малюка.
Підозрюю, що із народженням дитини навантаження будуть неминучими, але якщо їх правильно розподіляти, то вони навіть корисні. До того ж мені завжди допоможе чоловік.
Фахівці радять: якщо вам доводиться носити не лише вашу сумку, але й купу пакетів, необхідно розподілити вантаж рівномірно в обох руках. Якщо ноша занадто важка, частіше змінюйте руку або плече. Вага поклажі не має перевищувати 12 кг, інакше в плечах і руках порушується кровообіг. І, нарешті, зміцнюйте спину!
А ще краще, милі дами, задійте до походів до крамниці свого чоловіка. Дайте йому самому притягти мамонта із найближчого супермаркета. І, звичайно, коли «мамонт» опиниться у вас на кухні, похваліть добувача. У цьому випадку, самі не будете почувати себе тягловим конем, а ваш герой зарекомендує себе як зразковий джентльмен, глава сім’ї, добувач… аж до наступного походу до крамниці.
Христина КОНСТЯНТИНОВА
Чи стане Одеса столицею української блогосфери?
В Україні все популярнішим стає так званий блогкемп-рух. Блог – це веб-сайт, вміст якого – записи, зображення тощо, які регулярно додаються. Блоги зазвичай публічні і передбачають сторонніх читачів, котрі можуть вступити у полеміку з автором. Людей, які ведуть блог, називають блоггерами. А блокгемп іноді називають баркемпом. Це неформальні, демократичні, відкриті інтерактивні зустрічі людей, метою яких є обмін досвідом та ідеями, а також активний відпочинок. Особливість баркемпа у тому, що, незважаючи на наявність ініціативної групи, більшу частину роботи щодо організації заходу беруть на себе самі учасники. Цей рух неймовірно популярний у США, західних країнах, а тепер і у нас.
Перший баркемп в Україні відбувся у жовтні 2007 року. Він був присвячений блогам і новим медіа. Звідси і назва блогкемп.
В Одесі такий захід відбуватиметься вперше. 21-22 серпня блогкемп «OdessaCamp», за словами організаторів, збере в стінах Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова понад 200 блоггерів, медіа-активістів, журналістів, фахівців з нових медіа, редакторів з усіх регіонів нашої країни, а також з-за кордону. Свою участь у режимі онлайн, підтвердив і відомий український музикант, лідер групи «Океан Ельзи» і затятий блоггер Святослав Вакарчук.
Уперше в Україні саме на одеському заході такого формату україномовному інформаційному простору присвятять окрему секцію: доповіді і круглі столи провадитимуться винятково українською мовою, тема – розвиток україномовної частини світового інтернет-простору.
Як повідомили організатори на прес-конференції, присвяченій цьому нестандартному заходу, учасники проекту обговорять також взаємодію блогосфери, суспільства і держави.
Після обговорень заплановані екскурсії по Одесі. Ініціатори заходу сподіваються, що проведення блогкемпів у Південній Пальмірі стане традицією. І, можливо, у майбутньому вона стане центром української блогосфери.
Керівництво міста та Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова всіляко підтримують активну молодь, яка ініціює такі заходи. Молодь же дякує за допомогу і обіцяє не зупинятися на досягнутому.
Кіра Нікітіна
