Солоні сльози лиманів

Природа обдарувала Одеську область таким багатством, як водойми. Серед них Тузлівська група лиманів, Шаболатський, Дністровський, Хаджибейський, Куяльницький, Дофінівський, Тилігульський лимани та низка дрібніших. Саме вони, становлячи головну частину водного фонду регіону, найвразлитвіші до антропогенного впливу.

Понад 40 років фахівцями управління «Західно-Чорноморська держрибоохорона» разом зі вченими Одеського Центру ПівденьНІРО провадиться систематичний моніторинг як цих водойм, так і північно-західної частини Чорного моря, річок Дністер і Дунай, Придунайських лиманів. Результати досліджень переконливо показують: за останні 20 років екологічний стан рік за роком погіршується.

Якщо раніше на Тузлівській групі лиманів було 5 каналів, які поєднують його з морем, на Шаболатському – 2, Тилігульському – 1, то нині через різке подорожчання енергоносіїв вони практично припинили роботу. У найкращому разі їх відкривають на невеличкий проміжок часу, переважно для відновлення відповідного рівня води з морем і заходження молодої риби для нагулу в весняний період, а також облову товарної риби восени. При цьому компенсація втрат води в них, зокрема через випарювання, за рахунок морської призводить до поступового підвищення їх солоності.

Так, якщо в Тилігульському лимані на початку 90-х років минулого століття солоність води становила 6 – 10 відсотків, і в ньому жили прісноводні види риб (карась, тараня, судак), то нині його солоність піднялася до 22 – 27 відсотків. Тобто на порядок вище, ніж у морі. Аналогічна ситуація складається на Шаболатському лимані та Тузлівській групі лиманів. Крім того, в літній період у водоймах відбувається різке зниження вмісту кисню. Усе це призводить до вимирання іхтіофауни.

Дещо інша ситуація склалася в Дністровському лимані. Існування тут морського порту вик­ликає потребу щорічного провадження дно­поглиблювальних робіт у Цареградському гирлі, що призводить до різких змін солоності води в нижній та середній частині його від 0 до 14-15 відсотків. По черзі гинуть представники прісноводних і морських видів гідробіонтів. Це істотно позначається на загальних запасах як риби, так і раків у лимані.

Триває осолонення Хаджибейського лиману. Для заповнення Куяльницького лиману, за підрахунками вчених, потрібно близько 200 млн куб.м води.

Однак розв’язати проблему цих лиманів можна. Так, повне скидання прісної води із КНС-25 до Хаджибейського лиману (річний обсяг 100 – 120 млн куб.м) дасть змогу знизити солоність води в лимані до 2-3 відсотків. А перекидання її надлишків до Куяльницького призведе до його заповнення через 3-4 роки. З наступним перекиданням не більше ніж 25 – 30 млн куб.м води в рік – на втрати її від випару. Але це можливо лише за будівництва у верхів’ї Хаджибейського лиману насосної станції. Тому, на наш погляд, спорудження глибоководного відвідного трубопроводу скидних вод з водостанції «Північна» є передчасним. В будь-якому разі, до наповнення Куяльницького лиману водами Хаджибейського.

І ще про одну проблему, яка турбує широку громадськість. На засіданні Міжвідомчої комісії при Кабінеті Міністрів України фахівці управління «Західно-Чорноморська держрибоохорона» і Держкомрибгоспу України заявили: жодної екологічної проблеми на озері Сасик немає. Склад води озера нічим не відрізняється від такого в інших Придунайських водоймах. А її рівень не вищий за рівень моря. Щорічне ж «цвітіння» води характерне для всіх внутрішніх водойм області, серед них і для північно-західної частини Чорного моря.

Що ж стосується заморних явищ, як індикатора екологічно несприятливої обстановки, то вони характерні саме для морських лиманів. Тому для підтримання стабільного екологічного стану на Сасику не потрібні жодні фінансові витрати, бо водообмін у ньому здійснюється шляхом самопливного запуску прісної води з річки через канал Дунай – Сасик, а скидання в море – через шлюз-регулятор. Витрати ж на підтримку каналу в робочому стані та обслуговування рибозахисних обладнань можуть взяти на себе рибодобувні підприємства.

З урахуванням же того, що в Татарбунарському районі розташовані два великі водні об’єкти: морська водойма – Тузлівська група лиманів і опріснений Сасик, то доцільно було б провести порівняння всіх екологічних, рибогосподарських, соціальних та інших проблем, пов’язаних із ними. І виявиться, що вони навряд чи істотно відрізняються.

Навпаки, я впевнений, що екологічні та рибогосподарські проблеми Тузлівських морських лиманів, як і інших морських лиманів північно-західного Причорномор’я серйозніші, ніж на Сасику. Раздамбування озера призведе не до відродження, а до деградації й навіть загибелі.

Слід розробити обласну Програму відродження морських лиманів. Бо саме вони деградують і вимагають державної підтримки. Сподіваюся, що такого висновку дійдуть і члени Міжвідомчої комісії при Кабінеті Міністрів України.

Микола МАЦКУЛ, провідний іхтіолог ДБУ «Західно-Чорноморська держрибоохорона»

Почім браконьєрський улов?

За 10 місяців поточного року інспек­торами державного басей­нового управління «Західно-Чорноморська держ­рибоохорона» виявлено понад 7200 порушень природоохоронного законодавства. З них понад півтори тисячі є грубими, тобто пов’язаними з незаконним застосуванням громадянами про­мислових або заборонених зна­рядь лову.

Крім того, органами рибоохорони разом із працівниками МВС і вете­ринарної служби на ринках і в інших місцях тор­гівлі виявлено понад 1660 порушень, пов’язаних з недо­триманням громадянами і юридичними особами порядку придбання і реалізації водних живих ресурсів.

При цьому в порушників на ринках вилучено понад 15 тонн водних живих ресурсів, які реалізувалися без наявності документів, що підтверджують законність їх при­дбання, і сертифікатів якості на реалізований товар.

Загалом же за минулий рік ви­лучено понад 28 тонн вило­влених з порушеннями чинного зако­нодавства водних живих ресурсів і понад 5,5 тисячі оди­ниць незаконно застосованих і заборонених знарядь лову. За виявленими фактами до порушників висунуто 753 позови про відшкодування збитку, завданого рибному господарству України, на 343,5 тисячі гривень. Накладено штрафів на суму понад півмільйона гривень. Щодо 35 найбрутальніших порушень до слідчих органів пере­дано матеріали про притягнення 53 порушників до кримінальної від­повідальності за незаконне заняття рибним промислом.

Так, наприклад, при проведенні рибоохоронного рейду інспекторами Вилківського територіального від­ділу разом із працівниками Татарбунарського РВ ГУМВС України було розкрито порушення на озері Шагани біля села Приморського – незаконний лов двома сітками. При цьому у порушника було виявлено і вилучено рибу: 108 штук кефалі загальною вагою 5 кг. Сума збитку склала 5,5 тисячі гривень.

Юрій МУРМИЛЬ,старший держінспектор управління «Західно-Чорноморська держрибоохорона»