До завершення робіт ще далеко…
Северинівська сільська рада вважається однією із проблемних щодо соціальних питань та розвитку інфраструктури. Які ж плани ставив перед собою кандидат на посаду сільського голови Анатолій Шурановський? Що йому вдається зробити вже після обрання?
Анатолій Шурановський розповідає, що тривалий час працював ветлікарем, завідувачем ферми у місцевому сільгосппідприємстві. Добре знає людей та громадські проблеми у всіх селах Северинівської сільради. Коли йому запропонували висунути свою кандидатуру на цю посаду, звичайно, були вагання. Але з часом погодився. У роботі намагається завжди опиратися на активність громади, підтримку депутатів, районної влади та місцевих сільгоспвиробників.
Недостатність фінансування та багато невирішених останнім часом питань призвели до уповільнення темпів розвитку соціальної інфраструктури на селі. Тому сьогодні ставка робиться на збереження вже наявних об’єктів. Це стосується, передусім, будівлі старої школи в Руській Слобідці, яку буде реконструйовано під дитячий садок. Потребує ремонту дах сільського клубу. З цією проблемою громада впорається, як і з організацією в клубі дискотек. Навесні планується розбити сквери біля пам’ятника загиблим воїнам та клубу.
Триває робота з оформлення документації для проведення газифікації. ТОВ «Мирне» виділило 10 тис. грн, орендар Г. Почотова – 3 тис. грн для проведення геодезичних робіт. З районного бюджету планується виділити 49 тис. грн для виготовлення проектно-кошторисної документації. До завершення робіт ще далеко, але починати їх з чогось потрібно.
Є проблеми з водозабезпеченням. У Северинівці водогін є, пробурили артсвердловину. Роботи щодо її експлуатації через погодні умови тимчасово призупинені. Терміново потрібно налагоджувати водопостачання в Адамівці. Самовільний і безконтрольний видобуток піску призвів до пересихання сільських криниць. Тому з настанням погожих днів сільський голова спільно з громадою села буде вирішувати це питання.
Анатолій Шурановський сподівається, що його життєвий досвід та чітке дотримання законодавчих норм допоможуть йому у справах. Великі надії голова покладає на депутатів сільської ради, більшість з яких – молодь. З їхньої ініціативи розпочали ямковий ремонт дороги в Руській Слобідці по вулиці Леніна. Туди навіть шкільний автобус не заїжджає, і діти пішки ходять до школи. Вже навесні планується завершити цю ділянку роботи.
Люди зрозуміли, що сьогодні стояти осторонь справ, чекаючи манни небесної, не можна. Прикладом об’єднання і організованості для северинівців є громади села Петрівки, сіл Баранівської ради, Новакового, Бузинового, де сьогодні завдяки активності громади є і газ, і вода. Люди зрозуміли: в яких умовах їм далі жити – залежить тільки від них самих, від їхнього бажання змінити життя на краще.
Світлана ЛЕВИЦЬКА, Іванівський район
Розкинулося село на косогорі…
Розкинулося на косогорі липованське село Стара Некрасівка. Кажуть, ще на початку минулого сторіччя Дунай підходив до самого косогору, де село починалося. Згодом річка відійшла, утворивши велику заплаву – тут нині пасовище, земельні наділи, а то й зовсім заболочені місця – рай для рибалок та мисливців. Живуть тут люди працьовиті та самобутні, які зберігають свою староруську віру. Восени нинішнього року будемо відзначати двохсотріччя села. Гадаю, відзначимо гідно. А тому запорукою – справи громади.
Останнім часом, особливо після того, як в оселі прийшов газ і було вирішено питання з постачанням водою, село почало зростати. З’явилося чимало приїжджих. А нам залишається думати та працювати над тим, щоб облаштовувати його далі. Щоб стало воно зразковим за всіма показниками, зокрема й за благоустроєм. До речі, це було одним з пунктів моєї передвиборної програми. Вдячний землякам, що довірили керівництво громадою. Ну, а тепер, коли взявся, не говори, що не можеш.
Задумів багато. Серед них – упорядкування територій торговельних об’єктів відповідно до програми розвитку села, озеленення. Хочемо створити свій дендропарк. Є домовленість з Ізмаїльським держлісгоспом щодо постачання саджанців дикоростучих кущів та дерев.
Плануємо також посадити дерева і уздовж траси, що веде до Дунаю. І нехай згодом з’явиться така ж мальовнича алея, як по дорозі до сусіднього села – Кислиці.
Стара Некрасівка зростає. І давно вже з’явилася потреба колишній ФАП перетворити на амбулаторію. Це питання, яке ми узгодили із в.о. головного лікаря Центральної районної лікарні Віктором Солопом, буде вирішуватися у межах реформування системи охорони здоров’я в області та в країні.
Не менш важливо продовжувати облаштування дитячого дошкільного закладу. На його ремонт у нинішньому році мають намір виділити 55 тисяч грн із бюджету розвитку сільської ради.
У селі розташована пам’ятка всесвітнього значення – «Меридіан», що позначає кінцеву точку дуги Струве. Але до неї важко дістатися. Нинішнього року, судячи з усього, ми зможемо розв’язати й цю проблему. Передбачається допомога з обласного бюджету. Мають намір зробити капітальний ремонт однієї з центральних вулиць.
Районною радою та райдержадміністрацією оплачено проектування та процес газифікації сільського клубу. На кошти з бюджету розвитку села намічаємо здійснити розробку проекту реконструкції нашого клубу, зокрема й літнього. Якщо не взятися за ремонт клубу зараз, втратимо його остаточно, а разом з тим і перспективу розширення «потужностей» усього осередку культури. Це вимагатиме великих матеріальних вкладень. То ж далі зволікати не можна. Приміщення зжило себе морально й фізично, нам фактично вже ніде зустрічати гостей села, провадити заходи, вшановувати тих же ветеранів війни та праці, афганців, інвалідів тощо. Гадаю, ми тут знайдемо спільну мову і з базовим господарством – агрокомпанією «Свобода», і з самими односільчанами. Адже недарма кажуть: з громади по нитці – голому сорочка.
А скільки можливостей приховує в собі «зелений туризм»! Адже Стара Некрасівка унікальна й за своїм географічним розташуванням, не кажучи вже про історію її виникнення. Та й пам’ятник, про який я вже згадував, що перебуває під егідою ЮНЕСКО, – одне з визначних місць краю, що може зацікавити масу туристів. І в той же час потенційних інвесторів! Зацікавимо їх – зуміємо підняти село на нову висоту.
Серед першорядних завдань також – надання послуг з прибирання та вивезення сміття, очищення стихійних звалищ, підвищення ефективності використання транспорту, задіяного з цією метою, безперервність роботи технічного та питного водопроводу. Необхідно буде впритул зайнятися боротьбою з підтопленням пасовищ у заплаві Дунаю. Питання про відкачування води фактично вирішене разом з агрокомпанією «Свобода», його директором, депутатом обласної ради Володимиром Видоборою. Впевнений – спільними зусиллями громади та базового підприємства нам вдасться відвести підґрунтові води там, де розташовані пасовище та землі сільськогосподарського призначення.
Не випадає з поля зору й усе те, що хвилює жителів с. Дунайського (воно розташоване на території нашої сільської ради). За їхньої ініціативи та за підтримки депутатів, членів виконкому там намічено спорудити дитячий майданчик. Він буде споруджений за рахунок добровільних внесків самих селян. Ділянку під нього вже виділено, документи узгоджено. Залишається дочекатися стійкої теплої погоди і взятися до роботи.
…Минають роки, змінює русло Дунай. А люди тутешні все ті ж – чуйні, працьовиті. Досить міцна старообрядницька громада, що задає темп життя села, вона пропагує головні цінності людського співжиття. Применшити цей вплив не можна, як не можна не позаздрити вмінню старообрядників шанувати заповіти предків та залишатися щирими патріотами малої батьківщини.
І звучить вечорами пісня:
«Раскинулось село на косогоре,
Здесь липоване дружные живут,
И вьет замысловатые узоры
Дунай, который батюшкой зовут…»
Поруч із такими людьми я, як сільський голова, просто зобов’язаний налаштовуватися на сумлінне та віддане служіння своїм виборцям, сільській громаді.
Григорій Мінжінер, сільський голова с. Старої Некрасівки, Ізмаїльський район
