Від боргів минулого до перспектив майбутнього

Нещодавній візит Президента України до Одеси ще раз підтвердив: альтернативи реформам у всіх сферах життя держави немає. Тим більше що робота щодо виведення країни з кризи партією влади почалася ще торік.

– Треба розуміти, що формування єдиної вертикалі влади і адмінреформа стали новими віхами як у політичному, так і в економічному житті країни, – говорить депутат обласної ради, академік Академії еко­номічних наук України, за­служений економіст України О.С. Кравець.– Період безвладдя, коли Президент і Кабмін тягнули країну в різні боки, послабляючи її економічно та негативно впливаючи на міжнародний імідж, скінчився. До керування прийшла сильна влада, яка знає, чого вона прагне домогтися. Але при цьому вона чудово усвідомлює, який тягар боргів і проблем здобула у спадок.

2005 року державна політика переорієнтувалася головним чином на збільшення споживання та імпорту. Навесні того ж року Національний банк розпочав ревальвацію національної валюти. З 2006 року почався період масових позик за кордоном, і, таким чином, пішло стрімке нагромадження зовнішніх боргів.

Якщо на початок президентства Ющенка зовнішній борг України становив близько 30 мільярдів доларів, то за п’ять років правління Віктора Андрійовича цей показник збільшився на 70 мільярдів. Тоді й почався розвал економіки України. А світова економічна криза послугувала тільки детонатором цього процесу.

Обсяги національної економіки за підсумками 2009 року впали на 15%. Зараз спостерігається зростання на рівні приблизно 4%.

Рівень інфляції 2009-го склав 12,3%, 2010-го – вже 9,1%. Пріори­тетним завданням Національного банку України сьогодні є зниження інфляції в Україні до 2014 року до рівня 5% і втримання її надалі в межах 3-5%.

– Говорячи про ціни, най­частіше забувають про інший важливий показник одужання економічної ситуації – ста­білізацію курсу гривні.

– Це явище передусім показує на те, що криза скінчилася не тільки в реальній економіці, але й у головах людей. Увесь кризовий 2009 рік характеризувався саме нестабільністю на валютному ринку, а 2010 року курс гривні став стабільним і практично не змінювався протягом року. Це свідчить про те, що поглиблення кризи не передбачається. А коли така впевненість є, то й фізичним особам, і юридичним, і банкам не треба запасатися валютою заздалегідь. Та й інвесторам набагато легше зважитися вкладати кошти в нові проекти.

– Олександре Семеновичу, за підсумками 2010 року зростання економічних показників позначилося і в нашій області…

– Насамперед, пощастило зупинити зниження рівня виробництва у промисловості – базовій сфері економіки. За підсумками 2010 року обсяг промислового виробництва в області зріс на 2,8%. Зросли обсяги як імпорту, так і експорту товарів. Тому не випадково Одещина за період керівництва Едуарда Леонідовича Матвійчука піднялася з 26-го на 6-те місце в Україні. Жодна інша область подібних показників не домагалася.

– Мабуть, саме це послугувало основою для ухвалення досить амбіційної та сміливої Програми соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області на 2011 рік?

– Цей документ потребує пильнішого вивчення, бо вперше в сучасній історії регіону в ньому закладено принципи рівноприскореного розвитку всіх районів, незважаючи на їхню усталену спеціалізацію, віддаленість і проблеми, що нагромадилися. Тобто поставлено завдання створення комфортних умов життя на території всієї області. Враховуючи загальні умови кризи, зробити це дуже непросто. Але цілком можливо, якщо правильно задіяти невикористані раніше резерви та наявні ресурси нашого краю.

– Олександре Семеновичу, в останні роки часто звучала теза про те, що успішно розвиватися регіони можуть і без належної уваги до промислової сфери. Мовляв, цілком вистачить туристично-рекреаційної сфери, торгівлі та послуг. Але сумний досвід Греції, де Євросоюз реалізував саме таку модель, показав: якщо немає міцних економічних підвалин, країна однією з найперших упаде під натиском кризи. Як наслідок, у більшості країн світу почали тепер набагато більше уваги надавати розвиткові промисловості, зокрема й на рівні регіонів. Саме такий підхід знайшов відображення й у Програмі со­ціально-економічного та культурного розвитку Одеської області на 2011 рік…

– Я хочу особливо наголосити: поставлено завдання освоєння принципово нових видів продукції, які дадуть підприємствам змогу не тільки задовольняти потреби внутрішнього ринку, але й успішно виходити на зовнішній. Йдеться про виробництво нових систем готування програми оптимального розкрою прокату – комплексу з використанням оптоволоконного лазера у ВАТ «Зонт», випуску промислового холодильного та вентиляційного устаткування для підприємств харчової, хімічної та нафтопереробної галузей у ТОВ «Кисеньмаш», серійне виробництво машин горизонтального спрямованого буріння для заміни та прокладання підземних комунікацій безтраншейним методом у ВАТ «Завод будівельно-оздоблювальних машин», сільськогосподарської техніки (плугів, борін) у ТОВ «Ве­лес-Агро» і зерносховищ для фермерських господарств на КП «Завод «Продмаш».

– Водонагрівачі (бойлери), кондиціонери, газові котли у нас здебільшого імпортні. Ця обставина сприяє стрімкому роздмухуванню цін. Особливо коли зростає попит на це устаткування у холодну зиму та літню спеку. Тепер, якщо вдасться реалізувати намічене, на ринку з’явиться й вітчизняна продукція?

– Так, поставлено завдання організувати виробництво сучасних водонагрівачів і кондиціонерів для потреб внутрішнього ринку в ТОВ «Укратлантик». А також нових видів настінних двоконтурних газових котлів і електричних масляних радіаторів у ТОВ «Гідропром».

– В одному з інтерв’ю нашій газеті генеральний директор ВАТ «Одескабель» Дмитро Йоргачев справедливо ремствував на те, що продукція його підприємства, яка вирізняється набагато більшим ступенем пожежовитривалості, не так часто використовується в системах електропостачання шкіл, лікарень, дитячих дошкільних установ. Виходячи із планів на 2011 рік, ситуація буде змінюватися, і пророк у своїй вітчизні все-таки з’явиться?

– Що стосується електронного та електричного устаткування, то передбачено впровадження виробництва нових типів кабельно-провідникової продукції – нагрівальних кабелів для заміни систем електропостачання, силових кабелів середньої напруги, цифрових Lan-кабелів під торговельної маркою «Ок-net» ВАТ «Одескабель». Маючи таке підприємство, яке є одним з європейських лідерів галузі, гріх не використовувати його найкращі досягнення.

– Втішає те, що повертається регіональне замовлення. Причому йдеться про випуск соціально значущої продукції на багатьох уже згаданих Вами підприємствах…

– Регіональне замовлення саме й покликане забезпечувати роботою наші підприємства, підтримувати їх на плаву. А якщо працюють підприємства, то задіяні люди, вони одержують заробітну плату, і рівень соціальної напруженості в суспільстві знижується.

У 2011 році передбачено застосування сучасних технологій електропостачання для заміни зношених систем опалення з використанням нагрівальних кабелів виробництва ВАТ «Одескабель». Виробництво водонагрівачів ТОВ «Гідропром» для потреб навчальних закладів і установ охорони здоров’я. А також лікувальних засобів у ВАТ «Інтерхім» і медичних виробів (систем для забору крові) у ВАТ «Гемопласт».

– Усе намірене не видасться нереальним завдяки підтримці держави, яку регіон здобув уперше за останні роки…

– Президент України під час свого візиту високо оцінив ініціативу губернатора щодо спорудження сучасного хірургічного комплексу дитячої обласної лікарні. Попри все, дітям належить одержувати медичну допомогу в повному обсязі, на найсучаснішому рівні та вчасно. Саме це завдання й покликане вирішити проваджуване будівництво.

Уперше на державному рівні поставлено проблему забезпечення області якісною питною водою та спорудження глибоководного випуску стокових вод від СБО «Північна».

Держава допоможе і з будів­ництвом нового Палацу спорту. Його поява дасть змогу не тільки відродити чудові традиції наших спортсменів у фігурному ковзанні, волейболі, але й дати поштовх розвиткові масового спорту заради здоров’я.

– Під час візиту до Одеси Віктор Янукович говорив про скоре ухвалення Закону «Про порти», який покладе край прагненню спритних бізнесменів використовувати державне майно винятково з корисливою метою...

– Заради впровадження практики функціонування транспортних вузлів на базі портів, розташованих на території Одеської області, протягом 2011 року планується розробка типового положення про Комітет (Раду) транспортного вузла і створення таких комітетів для розвитку морських торговельних портів області.

На 2011 рік намічено серйозні плани розвитку всіх без винятку портів.

ДП «Одеський морський торговельний порт» передбачено освоїти 1 мільярд 531,4 мільйона гривень інвестицій. Левова частка (803,5 млн грн) витрат на капітальне будівництво піде на спорудження контейнерного терміналу в межах проекту «Розвиток Карантинного молу».

В Іллічівському морському торговельному порту 69 мільйонів гривень буде спрямовано на спорудження комплексу перевантаження металів на 2-му терміналі (реконструкція причалів №№ 7, 8, 9). Для цього 2011 року перед­бачається реконструкція причалів із доведенням глибин у них до 16-метрової позначки.

У Южному планується провести днопоглиблювальні роботи в акваторії порту та в прохідному каналі для залучення до обробки багатотоннажних суден.

У ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» передбачено освоїти 24,25 мільйона гривень капітальних вкладень за рахунок власних коштів підприємства. Більшу частину їх (11,5 мільйона гривень) буде спрямовано на капітальний ремонт основних засобів порту.

Обсяг вантажопереробки в Ренійському морському торговельному порту складе 2 мільйони тонн. 2011 року передбачено освоїти 3,6 мільйона гривень інвестицій у виробництво, 80% (або 3 мільйони гривень) планується витратити на модернізацію та капітальний ремонт основних засобів.

У Білгород-Дністровському морському торговельному порту передбачено освоїти майже 14 мільйонів гривень капітальних інвестицій, які буде спрямовано на спорудження відкритих вантажних складів, зернового комплексу, реконструкцію порт-пункту Бугаз, придбання устаткування, автотехніки, підйомно-транс­портних засобів.

З метою розвитку судноплавства на українській ділянці дельти річки Дунай планується подальший розвиток глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море. Обсяг фінансування робіт планується на рівні 38,4 мільйона гривень.

Усі ці плани свідчать про те, що наша країна має намір активно боротися за вантажі, конкурувати й перемагати в цій конкурентній боротьбі на ринку морських перевезень.

– Особлива увага буде при­ділятися державою будівництву доріг, зокрема дороги Одеса – Рені?

– Для забезпечення надійного транспортного сполучення пів­денних районів області справді потрібне будівництво автодороги Одеса – Рені в новому напрямку – Білгород-Дністровський – Монаші, довжиною 81 кілометр, зокрема мостового переходу через Дністровський лиман, довжиною 5,7 кілометра, загальною вартістю 8,9 мільярда гривень. І мостовий перехід через річку Дунай на переході с. Орлівка (Україна) – місто Ісакча (на Бухарест, Румунія) довжиною 12 кілометрів. Це проект місцевого, регіонального та державного значення.

Кілька серйозних інвестиційних проектів будуть спрямовані на відродження свинарства, птахів­ництва, збільшення потужностей щодо переробки зерна.

– У 2011 році буде продовжено реалізацію великих інвес­тиційних проектів в агропромисловому комплексі?

– Оскільки свинарству належить стати в певному сенсі локомотивом, покликаним підняти тваринництво області на колишній рівень, триватиме спорудження племрепродуктора та свинокомплексу в Болградському районі, свинокомплексу в Арцизькому і Тарутинському районах.

Будівництво зернопереробного комплексу у фермерсько­му господарстві «Агрофірма Бургуджи» Арцизького району та зерносховища на 100 тисяч тонн у самому Арцизі дадуть змогу створити в районі повний комплекс із переробки та зберігання зернових.

Але не варто думати, що інвес­тиційні проекти стосуються тільки свинарства та зернових культур. Триватиме реконструкція молочного комплексу на 528 голів великої рогатої худоби в агрофірмі «Петродолинська» Овідіопольського району.

Реконструкція СТОВ «Комін­тернівська птахофабрика» на 1800 тисяч голів птиці дасть змогу забезпечити курячим м’ясом і яйцями не тільки внутрішній ринок області, але й реалізувати продукцію підприємства за межами Одещини.

Взагалі під реалізацію зазначених проектів в область буде залучено понад 700 мільйонів гривень.

У частині розвитку інфра­структури аграрного ринку, у межах реалізації проекту «Півден­ноукраїнський регіональний оптовий продовольчий ринок», провадиться відповідна робота щодо створення мережі оптових ринків сільськогосподарської продукції, зокрема на території Овідіопольського району.

Найсуворіша система контролю – НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point) здатна не тільки забезпечити харчову безпеку, але й збільшити інвестицій­ну привабливість і експортні мож­ливості одеських підприємств. Поки що її впровадили п’ятнадцять фірм у регіоні. Але вже найближчим часом потрібно зробити щонайменше – прискорити впровадження цієї сучасної системи харчової безпеки на щонайбільшій кількості підприємств.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті