Цього року зі стін Фрунзівського професійного ліцею вийде другий випуск спеціалістів з рідкісною професією «Лісник. Єгер». Рідкісною назвала її тому, що жоден інший навчальний заклад півдня нашої держави не готує фахівців для лісового господарства.
Ідея відкрити нову професію належить керівництву управління профтехосвіти Одеської облдержадміністрації. Зацікавився нею і втілив у життя лише колектив Фрунзівського ліцею, очолюваний Ігорем Мартинюком.
– Ідея й справді нам одразу дуже сподобалася, – говорить Ігор Миколайвич. – Як керівник, я розумів, що у час значних перетворень в освітній галузі, шаленій конкуренції, необхідно займатися підготовкою спеціалістів якоїсь унікальної професії. Адже трактористів, швачок, кухарів та інших фахівців сільського господарства і сфери побуту готують чи не в кожному училищі. Найперше ми вирішили зустрітися з директором Великомихайлівського лісгоспу Михайлом Миколайовичем Дядюком, бо ж мали непевне уявлення про те, чим будемо займатися. Бачили б ви, як загорілися очі досвідченого працівника лісу. Більше того, директор лісгоспу одразу ж виявив бажання і готовність допомогти нам у нелегкому процесі ліцензування професії. Дуже багато допомагає Михайло Миколайович і сьогодні. Без його участі не проходять цікаві лекції для наших учнів, їх виробниче навчання і, звичайно ж, працевлаштування випускників.
– Співпраця ліцею і лісництва є взаємовигідною, – приєднується до розмови Михайло Дядюк. – Адже таким чином ми дбаємо про кадровий потенціал для лісового господарства. Зараз у лісництві працює немало людей без спеціальної освіти, маючи за плечима лише 9 чи 11 класів. Життя не стоїть на місці, і, як і в будь-якій діяльності, для роботи нам теж потрібні підготовлені люди, які не лише добре знають всі тонкощі професії, а й люблять її. Повірте, в лісництві не так вже й легко працювати, у цій справі не може бути байдужих. Та коли «прохолодне» відношення стає очевидним, ми нікого силоміць не тримаємо.
– Михайле Миколайовичу, а в лісництві є можливість працевлаштувати хоча б частину випускників ліцею з відповідними знаннями?
– За один рік (саме стільки триває навчання за спеціальністю «Лісник. Єгер») ми, звичайно, придивляємося до дітей, слідкуємо за їх успіхами під час теоретичної частини та виробничої практики, яка проходить безпосередньо у розсадниках нашого лісництва. З минулорічної групи випуску (20 юнаків) ми запропонували тимчасове працевлаштування майже всім новоспеченим лісникам-єгерям, і лише троє виявили бажання залишитися на постійну роботу. Деякі вирішили вступити до технікумів (після закінчення ліцею вони одразу йдуть на третій курс), до вищих навчальних закладів різного напряму, один юнак захотів присвятити своє трудове життя лісовому господарству, і ми допомогли йому вступити до вузу одразу на другий курс за співбесідою. Нинішнього року маємо можливість запропонувати випускникам роботу у Фрунзівському, Павлівському лісництвах, Великомихайлівському лісгоспі. Є учні, які приїхали навчатися з Балтського, Красноокнянського, Ширяївського районів – думаю, що таких фахівців там візьмуть на роботу з великою радістю.
– Ми готові прийняти учнів не лише з Одещини, а й сусідніх областей, – каже директор ліцею Ігор Мартинюк. – У нас є гуртожиток, всім учням виплачується стипендія, а діти пільгової категорії забезпечуються безкоштовним триразовим харчуванням. Отож, маючи повну середню освіту, всього за один рік хлопець чи дівчина можуть здобути затребувану на ринку праці професію і без проблем влаштуватися на роботу за місцем проживання чи в будь-якому іншому лісництві.
– Не можу втриматися від запитання: а скільки ж заробляють працівники лісу?– звертаюся до директора лісгоспу М. Дядюка.
– На сьогодні середня заробітна місячна плата лісників становить 1730 гривень. Це більше, ніж показники деяких районів. Крім того, кожен лісгосп займається діяльністю, від якої також залежить його фінансове благополуччя, а відтак – і працівників лісу. Щороку в своїх розсадниках ми вирощуємо різні породи дерев та кущів, які йдуть як на лісорозведення, так і на продаж. От погляньте на невеличку ділянку при території ліцею, – показує рукою Михайло Миколайович і ми підходимо ближче. – Нещодавно учні під керівництвом своїх наставників висадили тут шкілку з майже трьох тисяч сосен, ялинок, червоного дуба, каштана, черемхи, самшиту, які ми виділили з Великомихайлівського лісництва. Зараз це маленькі рослини, які ледь видно із землі, але років через п’ять-шість навчальний заклад матиме можливість зміцнювати свою матеріальну базу шляхом їх продажу. Сьогодні така діяльність дуже вигідна і плоди цієї копіткої праці користуються значним попитом. Я із задоволенням досить часто відвідую Фрунзівський ліцей. Спілкування з майбутніми лісниками-єгерями, майстрами, викладачами та дирекцією приносить мені радість. Приємно мати справу з людьми, які справді вболівають за те, чим займаються, і ділом доводять свою готовність розвиватися далі. За лісами – майбутнє нашої планети. Нам всім вже давно пора самим повернутися лицем до матінки-природи і навчити цьому молоде покоління. Колектив Фрунзівського професійного ліцею усвідомлює це і з честю виконує благородну й таку актуальну місію.
