«Обіцяного три роки чекають», – так називається лист, який ми опублікували в червневій добірці читацької пошти. У ньому говориться про те, як уже понад півроку постраждалий в аварії водій не може домогтися від «Українського страхового дому» належних йому грошових виплат.
А історія така. У січні цього року в районі Адміральського проспекту у припарковану автомашину, що належить Володимиру Кокореву (при кермі за дорученням був його син Дмитро), раптово ззаду вдарила «субару», що мчала по проспекту на великій швидкості. Автомобіль одержав серйозні пошкодження, але, на щастя, ніхто з людей не постраждав. На місце пригоди приїхали працівники ДАІ, запротоколювали аварію. Водій «субару» провини своєї не заперечував. Він заявив, що автомобіль його застрахований в «Українському страховому домі», і порадив усі подальші питання, пов’язані з компенсаційними виплатами, вирішувати з його страховою компанією. Але незабаром з’ясувалося, що в Одесі на вулиці Пастера розташована лише філія страхової компанії, а головний офіс – у Києві. Відтоді минуло 5 місяців.
– Скільки разів нам довелося звертатися до цієї страхової компанії? Ми вже збилися з ліку, – говорить Дмитро. – Агент, якого прислали страховики для фіксації наслідків ДТП, уже звільнився. Наші документи, які одеська філія нібито відправила до Києва ще у травні, досі перебувають там на розгляді. Нам навіть немає з чим звернутися до суду, бо у нас немає жодних документальних свідчень пригоди. Одержати виразну відповідь від представників одеської філії, як і від головного офісу, неможливо. В Одесі постійно «кивають» на Київ, мовляв, ми туди надіслали на розгляд ваші документи. Телефонуємо по міжмісту до Києва, можна сказати, регулярно, і постійно одержуємо ту саму відповідь: документи на розгляді, перетелефонуйте за два тижні. Через два тижні все повторюється. Сьогодні ми вже сумніваємося в тому, що наші документи існують (можливо, вони їх просто втратили?), не кажучи вже про відшкодування грошової суми на ремонт авто. За інформацією, яку знайшов в інтернеті, зрозуміло, що претензій до цієї страхової компанії чимало і у інших людей, зокрема і у її постійних давніх клієнтів. Вони теж роками не можуть одержати з них гроші.
Звернувшись до одеської філії «Українського страхового дому», я поспілкувалася по телефону з її директоркою Валентиною Душиною. Валентина Андріївна була відверта: «Я тут виконую дуже обмежені функції і у будьяку мить готова звільнити своє місце. Рішення щодо виплат приймає тільки Київ. Наше завдання – збирати страхові внески і надсилати документи до головного офісу на розгляд». Пані Душина люб’язно повідомила і номер київського телефона.
За цим номером відповів приємний голос панни чи пані, яка назвалася Оленою. Вона підтвердила слова директорки одеської філії. Мені повторили все те, що вже не раз говорив і Володимир Кокорев: документи на розгляді, розгляд через два тижні. Олена додала, що жодних порушень або зволікання термінів компанія не допускає. Усе йде відповідно до правил. Ось тільки послатися на якийнебудь документ, що регламентує терміни розгляду документів, вона не змогла. Як і не змогла відповісти на все те ж запитання, поставлене мною через чергові два тижні: «Тож коли всетаки буде рішення?»…
Ось що пишуть в інтернеті:
«Політика компанії – не платити ані за рішеннями суду, ані за приписами Держкомфінпослуг. Якщо справа готова до виплати, всі документи є, але затримується виплата (а вона відбувається у 99% випадків) і приходить запит щодо вашої скарги з Держкомфінпослуг, – усі документи без вхідних номерів, які були в дії, викидаються у відро для сміття, а до Держкомфінпослуг вони відписуються, що, мовляв, страхувальник жодних документів не подавав. Одне слово, якщо ви застраховані в «Українському страховому домі», – грошей не одержите ніколи!
Наприкінці червня реакція надіслала до Держкомфінпослуг, що контролює діяльність страхових компаній, запит із проханням роз’яснити ситуацію, яка склалася довкола «Українського страхового дому». Але відповіді досі так і не отримано…
