Чинник допомоги

Найважливішим економічним показником роботи ДУ МНС України в Одеській області є понад дві з половиною тисячі ліквідованих пожеж, завдяки чому збережено матеріальних цінностей на суму близько 60 млн гривень. Врятовано 224 життя. При цьому працівники МНС мимоволі допомагають людям зберегти загальнолюдські цінності, впевненість у тому, що вони не забуті і не полишені.

…Тим часом до диспетчерської служби обласного ДУ МНС надходять дзвінки. У середньому від 30 до 40 за добу, як говорить начальник чергової зміни з майже тридцятирічним стажем Раїса Камєнна.

– Невже кожен виклик по телефону 1­0­1 сигналить про екстраординарну пригоду?

– Ступінь своєї біди люди визначають самі за неписаною шкалою. І ми не можемо судити про те значення, яке надає їй особисто кожний, хто потребує допомоги. Відколи функції пожежної охорони розширені до багатобічних завдань МНС, збільшився і діапазон ситуацій, у яких не обійтися без нашої участі. Тому до нас звертаються не лише в резонансних випадках.

– А що, – і з кумедними проханнями теж?

– Чого не буває! Наприклад, халепа: як зняти з дерева кота, який третій день кричить нагорі і не спускається по корм. Персоналу доводилося вгамовувати коней, що бігали по парку, витягати корів, що впали в яму. Як не дивно, жодна інша служба цього зробити не зможе. А для самотньої сільської пенсіонерки корівка – її єдина втіха та годувальниця. А нещодавно мати вийшла виносити сміття, вхідні двері закрилися і дворічний хлопчик залишився сам у порожній квартирі. Довелося негайно виїжджати та подати автодрабину на третій поверх.

– Це потрібне, але технічно не важке завдання?

– Для тренованих рятувальників – так. Але тут був потрібен інший прояв професійності: так делікатно повестися, щоб не злякати маля раптовою появою в домі чужої людини, у повному спорядженні пожежника, що проникнув через вікно. Нещодавно таким же чином було врятовано літню жінку: сусіди звернули увагу, що вона три дні не виходить із квартири, і зателефонували до МНС. Її привели до тями та передали медикам. Якось завдяки швидко поданій автодрабині оперативники змогли увійти до приміщення та знешкодити злочинця.

– Отже, ратна праця важливіша за героїку?

– Невідомо, у якому малому криється велике. Знаю, що МНС ближче за багато інших служб до будь­яких перипетій та казусів життя. Адже до нас потрапляли ті, хто викликав таксі за номером 10­10, подібним до нашого 1­0­1, хто не міг додзвонитися до «швидкої». Один чоловік о четвертій годині ранку просив допомогти йому розшукати кохану. Кілька разів за ніч телефонувала вкрай схвильована жінка і просила вислухати її біль. Ми не маємо права кинути трубку і рятуємо від складного психологічного стану, від поганого настрою, від депресії.

– А статут не забороняє вести подібне спілкування?

– Ні. Адже якщо відмовити в увазі людині у хвилину її крайньої напруги душевних сил, то ще невідомо, який необдуманий вчинок вона зможе скоїти, щоб позбутися стресу. Нерідко такі бесіди, які дають абонентові можливість виговоритися, є профілактикою, що запобігає екстремальним ситуаціям.

– А під час вашого діалогу зв'язок доступний для інших?

– Так. Диспетчерську оснащено трьома каналами, що включають по десять ліній кожен. Крім мене, на зміні працюють диспетчер і радіотелефоніст – Людмила Пономарьова та Олена Поліщук. Тож сигналу не пропустимо.

– А виклики якого роду доводиться приймати найчастіше?

– На пожежі! Влітку та у вересні традиційно найбільше загорянь сухої трави. Взимку починаються виклики до приватних будинків, де причинами загорянь стають неправильне розпалювання печей, використання електронагрівальних саморобок. У господині, в якої відключили світло за несплату, від свічки загорілася фіранка, потім вогонь перекинувся на дерев'яні стіни. Тут теж не можна нехтувати початковими масштабами пожежі: дим від сміття, підпаленого хлопцями у підвалі багатоповерхового будинку, може піднятися сміттєпроводом і стати для мешканців джерелом серйозних отруєнь продуктами горіння.

– Чи багато потрібно знати, щоб прийняти виклик?

– Неодмінно – місто, старі та нові назви вулиць. Потрібно правильно запитати, щоб з'ясувати, де горить, як під'їхати до місця події. На основі цієї інформації зробити висновок, який ранг пожежі та яку техніку туди направляти. Тому ми знаємо всю систему пожежної структури, всі накази, у якому стані бойова, резервна техніка для гасіння в кожній із пожежних частин. Наявність бензину, кількість людей, скільки часу може працювати газодомозахисна служба.

– Яка ж головна якість диспетчера МНС?

– Найважливіше відчувати чинник допомоги. Це має подобатися: допомагати людям, миттєво реагувати на їхню потребу! Решти можна навчитися.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті