Здавна люди намагалися передбачати погоду за народними прикметами. Потім на допомогу прийшли наукові методи. Було відкрито мережу метеорологічних станцій, де цілодобово проводяться візуальні спостереження й виміри. За отриманими даними готується прогноз погоди.

Протягом вісімдесяти чотирьох років існує метеорологічна станція «Любашівка» – один із шістьох аналогічних «погодних» закладів, що розташовані в Одеській області. Вона належить до обласного центру гідрометеорології, який очолює Віктор Ситов. У штаті метеостанції наразі працюють сім чоловік: техніки­метеорологи Олександр Лісовенко, Ніна Верховська, Валентина Савенко, Тетяна Нагаєць, Наталя Іскренко, агрометеоролог Павло Кушніренко та керівник Євгенія Лісовенко.

Чергування техніки­метеорологи несуть цілодобово: кожні три години роблять усілякі заміри, знімають показання з приладів, записують і передають інформацію до обласного гідрометцентру. Загалом же тут спостерігають за станом хмар, кількістю опадів, атмосферним тиском, температурою повітря й ґрунту, видимістю й вологістю повітря, швидкістю й напрямком вітру, атмосферними явищами – дощем і снігом, і особливо – за градом, грозами, шквалами, зливами, ожеледицею та радіаційним фоном й атмосферними хімічними випадіннями. Отримані дані заносять у комп’ютер, оснащений спеціальною програмою. З її допомогою одеські синоптики прогнозують, в якому куточку нашого краю буде вітер, ітиме дощ, сніг чи світитиме сонце...

Дбайливими руками працівниць на території метеостанції, що розташована на околиці Любашівки, створено всі умови для цілодобового чергування, в належному стані утримується метеорологічний майданчик, де розташовані основні прилади, і закрите приміщення для обробки спостережень. Головний метеоролог району Євгенія Лісовенко розповіла, що колектив підібрався непоганий, працівники люблять свою роботу і дбайливо виконують службові обов’язки. Сама Євгенія Вікторівна працює вже тридцять років. Свого часу вступила до гідрометеорологічного технікуму у Ростові­на­Дону, де здобула професію техніка­метеоролога. Син Олександр і донька Наталя успадкували материнську любов до цієї професії. І, ймовірно, Наталя Іскренко, яка завершує заочне навчання в Одеському державному екологічному університеті і вже 16 років трудиться техніком­метеорологом, згодом замінить матір на цьому відповідальному посту.

На запитання, чи справджуються їхні прогнози, жінки відповіли, що метеостанція може прогнозувати погоду на декілька днів. Причому, як свідчить практика, рівень достовірності прогнозів – 90 відсотків.

Щоправда, аграрії рідко дослухаються до порад метеорологів, хоча продуктивність сільгоспвиробництва залежить зокрема й від погодних умов. Тим більше що за даними агрометеоролога можна розробити характеристику сприятливості погодних умов для сівби, приміром, ранніх зернових чи ріпаку.

Одним словом, прогнозами синоптиків нехтувати не варто. Щоправда, метеорологи вже років із 25 не запускають атмосферні зонди, а вимірювальні прилади, якими вони користуються, належать до часів «розвиненого соціалізму», та не підводять, працюють справно. Єдине, що дозволяє йти в ногу з часом, – це нова система комп’ютерного зв’язку.

Цікавлюся у любашів­ських метеорологів, чи вірять вони народним прикметам і якою буде цьо­горічна зима. На їхню думку, прикметам вірити вже не варто, бо люди своєю діяльністю значно вплинули на клімат нашої планети. А майбутня зима обіцяє бути теплою та сніжною. Температури – 29°, яку було зафіксовано в далекому 1950 році, не очікується. Проте стовідсоткового прогнозу ніхто ніколи не дасть, адже рух повітряних мас непередбачуваний, і останнє слово завжди залишається за матінкою­природою.