Із плеяди справжніх героїв

За роки Другої світової війни у військах антигітлерівської коаліції на радянсько­німецькому фронті, в Європі, у Північній Африці, в Азії та на Тихому океані, на землі, в морі та в повітрі воювало 1,5 мільйона євреїв. У лавах Червоної Армії воювало 500 тисяч євреїв, 200 тисяч із них загинуло.

У листопаді 2011 року на Театральній площі Одеси було відкрито стелу, на якій увічнені імена тридцяти одного воїна, – повних кавалерів орденів Слави. Серед них і наш герой.

Шмуель Зіскович (Михайло Олександрович) Шапіро народився 4 жовтня 1912 року в Одесі. Після закінчення 4­х класів середньої школи працював разом з батьком на взуттєвій фабриці. З 1936 по 1938 рік проходив строкову службу в Червоній Армії. На початку Великої Вітчизняної війни був призваний в артилерію. Розвідник, старший взводу управління 507­го армійського винищувально­протитанкового артилерійського полку Шмуель Шапіро воював у складі військ на Південному, Південно­Західному, Сталінградському та Білоруських фронтах. Тричі був поранений. Але щоразу повертався у бойовій стрій.

Після участі в Сталінградській битві, у лютому 1943 року, його призначають помічником командира взводу управління 507­го Червонопрапорного ордена Кутузова винищувально­протитанкового артилерійського полку. І незабаром за вмілу розвідку цілі під вогнем супротивника Шмуель Зіскович був нагороджений своєю першою бойовою нагородою – медаллю «За бойові заслуги». За участь в обороні та у подальшому в прориві сильної ворожої оборони на річці Міус, за ефективну розвідку цілей з переднього краю та проявлену при цьому мужність, він одержує медаль «За відвагу». Найзнаменнішою подією в житті Шмуеля Зісковича була участь у визволенні рідного міста Одеси. Артполк діяв ра­зом зі з’єднаннями, які обійшли Одесу з північно­західного боку і завдали удару з тилу. Розвідник увійшов на міську околицю попереду передових підрозділів.

24 серпня 1944 року 5­та ударна армія під командуванням генерала Миколи Берзаріна зайняла Кишинів. Наказом Верховного Головнокомандувача з’єднанням та частинам, що відзначилися в боях при прориві оборони супротивника південніше Бендер та за визволення Кишинева, присвоєно найменування Кишинівських. Єфрейтор Шапіро – помічник командира взводу управління 507­го Кишинівського Червонопрапорного ордена Кутузова армійського винищувально­протитанкового артилерійського полку наказом командувача 5­ї ударної армії був нагороджений орденом Слави III ступеня.

Після визволення Кишинева армія була передислокована на 1­й Білоруський фронт, де приступила до форсування річки Вісли південніше Варшави, і у січні 1945­го брала участь у визволенні північно­західної Польщі.

Надвечір 31 січня командир 507­го АВПТАП підполковник В. Дмитрієв наказав вручну переправити по тонкому льоду річки Одер більшу частину своєї артилерії, переніс командний пункт на плацдарм, на західний берег Одера. Єфрейтор Шапіро виконав наказ командира. 4 березня 1945 року він був нагороджений орденом Слави II ступеня.

У своїх спогадах «Весна Пе­ремоги» генерал­лейтенант Ф.Є. Боков писав: «Лютневі та березневі бої на Одері були одними з найзапекліших та найкровопролитніших, які довелося вести військам 5­ї ударної армії. Протягом майже двох місяців метал та вибухівка розносили в жмути людські тіла, техніку, будівлі, а бомби та снаряди переорювали землю, знищуючи усе живе… лише 2 та 3 лютого авіація супротивника зробила 5008 літаковильотів на клаптик землі».

У квітні з плацдарму в районі Кюстріна наші війська почали наступ на Берлін. При прориві ворожої оборони на західному березі Одера єфрейтор Шапіро, незважаючи на безперервний ворожий вогонь, виявив та розвідав чотири дзоти, три кулеметні точки, спостережний пункт та батарею супротивника. Завдяки тим даним, які він добув, усі ці цілі були знищені, що дозволило нашій піхоті швидко просунутися вперед.

16 квітня в бою західніше населеного пункту Бушдорф Михайло Шапіро, ведучи за собою бійців під час атаки, першим досяг ворожих траншей і автоматним вогнем знищив 30 гітлерівців.

У ті квітневі дні генерал­лейтенант Берзарін та командувач артилерієї фронту генерал­полковник Казаков представили Шмуеля Зісковича Шапіра до третього ордена Слави. Указом Президії Верховної Ради СРСР 15 травня 1945 року єфрейтор Шапіро був нагороджений орденом Слави I ступеня.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті