(З життя видатних людей)

СТІВЕН ЛІКОК

(1869 – 1944)

Уявна мангуста

Американський письменник­гуморист Стівен Лікок мандрував по західних штатах Америки. Якось поруч нього в диліжансі сидів один дуже цікавий до всього і балакучий пасажир. Побачивши футляр, у якому була друкарська машинка Лікока, пасажир довго косував на нього очима і чи не всоте казав:

– Я вперше бачу такий дивний саквояж. Чи не будете ви такі ласкаві сказати мені, що в ньому?

– Коли вам це треба знати, – відповів Лікок, щоб здихатися докучливого супутника, – то скажу. В цьому ящику мангуста.

– Який жах! Навіщо ж ви її во­зите з собою?

– Справа в тому, – неохоче пояснював Лікок, – що я їду до приятеля, у якого бувають галюцинації, і йому часто ввижаються змії. Мангуста, як вам відомо, знищує змій, тому я й везу її для нього.

– Але ж змії вашого друга, так би мовити, уявні?

– Безумовно, – відповів Лікок, – а це уявна мангуста.

С.С. БАСОВ­ВЕРХОЯНЦЕВ

(1869 – 1952)

Пригоди «Коника­стрибунця»

1906 року з’явилася невеличка книжка С. Басова­Верхоянцева «Коник­стрибунець». В ній у вигляді казки розповідалося, як народ вигнав свого царя Берендея, відібрав у поміщиків і куркулів їхні маєтки, вирішив сам вести своє господарство.

Поліція не звернула уваги на книжку, вважаючи, що це переспів відомої казки Єршова «Горбоконик». Пізніше автор згадував: «Стрибунець поскакав по фабриках, заводах, по містах і селах, потрапив навіть у жандармські казарми. Єршовського «Горбоконика» селяни не купували, вимагаючи дати їм справж­нього».

Кілька видавців, побачивши, що «Стрибунець» дає добрий прибуток, за короткий час видали казку півмільйонним тиражем, а коли дізналися про заборону, друкували під іншими назвами, наприклад, «Шапка­невидимка». Чорносотенці у відповідь випустили свою казку «Новий Коник­стрибунець» і цим тільки роздратували поліцію, бо не можна було швидко розібрати, де нова, а де стара. В Омську до суду було віддано двох солдатів, які читали книжку Басова. Адвокат С. Анісімов (пізніше відомий географ та етнограф), захищаючи підсудних, довів, що в книзі дія відбувається не в Росії, а в царстві якогось царя Берендея, котрого не можна порівнювати з його величністю Миколою ІІ. Солдатів виправдали.