Бувало, у дитинстві, приготує Люба уроки і бігом на першу молочнотоварну ферму. Там працювала дояркою її мати Федора Полікарпівна. Одного разу донька звернулась до матері:
– Спробую і я доїти корів.
– Якщо маєш бажання, то берись, – така була відповідь неньки.
Мати знала: велика то справа – бажання. Будьяка робота легкою здаватиметься, якщо вона подобається. Після першого доїння дівчина віднесла матері відро з молоком. А та тільки плечима знизала.
– Щось не так у тебе, дочко, – зітхнула мати. – Мені ця корова дає молока більше.
Жінка взялася додоювати корову і націдила ще кілька літрів. Люба довго думала: чому Красуня не віддала їй усе молоко? Дівчина стала частіше бувати на фермі, придивлятися уважніше до роботи доярок та розгадувати таємниці професії.
Після випускного вечора Люба прийшла додому і сяючи, подала матері свій документ про закінчення шкільної науки. Мати вже знала, що піде донька її стежкою – працюватиме дояркою у товаристві «Маяк», що в їхньому рідному селі Преображенці.
З того часу минуло 16 років. Любов Анатоліївна Сорока має свою групу корів. Її мати ось уже понад десять літ на заслуженому відпочинку. Але ветеран тваринницької галузі вболіває за дочку, за її нелегку, але так усім потрібну працю. А Любов Анатоліївна старається у роботі бути схожою на матір, домагатися високих надоїв.
Ось уже кілька літ підряд вона впевнено лідирує серед подруг за результатами трудового суперництва. Наприклад, минулого року Любов Сорока записала на свій рахунок понад 70 тонн молочної продукції від закріпленої групи корів. Стараються не відставати від неї й інші добросовісні та старанні доярки ферми. Серед них слід згадати Олену Сигиду, Оксану Коваль, Ларису Дякон.
Слід відзначити й те, що вірним та надійним помічником у всіх добрих починаннях дружини є її чоловік Геннадій. Тривалий час він самовіддано трудився на фермі скотарем. Дирекція сільгосппідприємства «Маяк» звернула увагу на завзятого, ініціативного, чесного та порядного тваринника. І коли завідувачка ферми Любов Дідур пішла на заслужений відпочинок, Геннадію Петровичу запропонували очолити колектив молочнотоварної ферми. Керівник господарства Микола Захар’єв не помилився у своєму виборі. Бо ферма, як і раніше, продовжує славні трудові традиції, надоюючи щороку все більше й більше молока. І серед тих, хто наповнює молочну ріку сільгосппідприємства, перебуває й Любов Анатоліївна Сорока.
Надворі зимно, і так не хочеться рановранці виходити із теплої домівки, але треба поспішати на ферму. Там на подружжя Любов та Геннадія Сорок чекає напружена робота. Вони сповна їй віддаються, щоб не підвести ні себе, ні керівництво ПСП «Маяк», що довірило їм відповідальну ділянку роботи. Тож нехай щастить цим працелюбам, бо вони справжні творці добробуту як господарства, так і свого власного.
