Багата, розмаїта, самобутня культура нашого народу. Вона має давні корені та традиції, а тому потребує постійного вивчення, дослідження та збереження. З цією метою у Вільшанській школі і була створена народознавча музейна кімната. Вчителька української мови та літератури Наталя Федорівна Кичук, яка й завідує музейною кімнатою, розповідає:
– Коли я прийшла працювати в школу у 1987 році, тоді тут було лише декілька експонатів: ярмо, прядка, ціп і ручний млинок. Ці речі зберігалися в кабінеті історії. Згодом їх перенесли до кабінету української мови та літератури, де створили народознавчий куточок.
1991 року до навчальної програми був введений такий предмет, як «Народознавство». Ми вирішили створити в школі народознавчу кімнату. Почалася пошукова робота. Збирали старовинні знаряддя праці, документи, предмети побуту, твори образотворчого мистецтва. 1997 року був створений музей, в якому тепер налічується 114 експонатів.
Зайшовши сюди, починаєш собі уявляти, яким було життя наших предків. Оглядаю старовинні глечики, тарілки, дзбанки, веретено, одяг, рушники… Відчуваю, як вони передають енергію родинного затишку. Експонати класифіковані за розділами: «Народне житло», «Народний одяг», «Народна творчість», «Ремесла», «Обереги», «Сільськогосподарське знаряддя».
Наталя Федорівна намагається залучити учнів до вивчення та збереження історикокультурної спадщини нашого народу. В позаурочний час тут організовують екскурсії, інші заходи. Разом із учнями 3го класу вдалося побувати на одній із таких екскурсій. Захопила розповідь про те, як жили й працювали селяни в давнину, з яких часів почали займатися землеробством. Тут же можна побачити знаряддя праці, якими колись користувалися. Юні екскурсоводи розповіли, яку роль у сільській місцевості відігравала українська піч. Діти уважно слухали і з великою цікавістю роздивлялися експонати. Всі мали можливість потримати в руках ціп, яким раніше молотили снопи, покрутити жорна, потримати в руках старовинні глечики. Такі екскурсії завжди проходять цікаво, а особливо їх полюбляють учні молодших класів.
Музейна кімната значно полегшує роботу вчителя. Одна справа – провести урок у класі, а друга – в музеї, та ще коли учні пробують себе в ролі екскурсоводів, самі добирають матеріал. Музейні експонати чудово допомагають пов’язати минуле й сучасність. Саме це дає можливість поєднувати програмний матеріал з конкретними матеріальними свідченнями минулого. Тоді він стає зрозумілішим, ближчим і значно цікавішим для учнів, – розповідає Наталя Федорівна.
Так, музейна кімната відіграє значну роль у роботі школи. Вона не лише дає можливість показати минуле нашого краю, а й сприяє індивідуальній та колективній творчості учнів, залученню їх до краєзнавчої, художньоестетичної, науководослідницької роботи.
