(З життя видатних людей)
Енріко Карузо
(1873 – 1921)
Дотепна відповідь
Коли Енріко Карузо вперше прибув до Америки, його одразу атакували журналісти. Один з них запитав співака, що він думає про торговельні відносини між Італією та Сполученими Штатами. Карузо відповів:
– Ніколи я над таким питанням не задумувався, але впевнений, що про свою думку з приводу цього я завтра дізнаюся з вашої газети.
Місце для голосу
Молодий, але досить упевнений в собі тенор сказав якось Карузо:
– Учора в опері мій голос прозвучав на всіх ярусах театру.
– Так, – відповів Карузо, – я бачив, як публіка всюди звільняла для нього місця.
Карузокороль
Карузо їхав на гастролі за кордон. Коли він був уже у вагоні, до купе вбіг захеканий театральний кравець і вручив співакові чималий пакунок, виправдовуючись:
– Пробачте, але це корона, яку ми забули.
У чемоданах місця вже не було, і артист звільнив коробку зпід капелюха, куди й запакував цей реквізит.
На кордоні до купе увійшов чиновник.
– Ви маєте щонебудь, що підлягає миту?
– Ні, – відповів артист.
Коли ж чиновник підозріло поглянув на чемодани, співак запропонував йому оглянути їх. Першою в очі впала коробка з короною. Побачивши корону, чиновник поспішно закрив коробку і заїкаючись, несміло почав:
– Дуже вдячний. Пробачте, ваша королівська величність, що потурбував вас.
Так, вклоняючись і перепрошуючи, вийшов з вагона.
