Исключительно
Цей прислівник чомусь дуже полюбляють росіяни. Ми й винесли його в заголовок їхньою мовою, бо українські ЗМІ передають поняття найчастіше словом неприродним, вигаданим, якого українська добірна мова не має, – виключно.Ставити вигадку в заголовок ми визнали за нетактовність.
А якими ж є не вигадані, а природні слова нашої мови, здатні відтворити поняття? Їх кілька. Ужиток їх залежить од контексту.
Коли йдеться про щось рідкісне, таке, що його не завжди й побачиш, то відповідником рос. исключительновиступає надзвичайно: Исключительно одаренный музыкант – Надзвичайно обдарований (талановитий) музика. Перекладний словник пропонує ще й винятково. Але поставте це слово на місце надзвичайного – самі побачите штучність фрази.
О. Курило пропонує замість, винятково, ставити слова самий, чисто, геть або вислови самий лише, геть чисто, геть увесь. І наводить приклад: «Тут бувають місцевості з винятково малоземельними дворами» – краще: «…з самими малоземельними дворами».
Тож фразу з сучасної газети Засіяно виключно всі полянабагато ліпше і цілком літературно, на нашу думку, можна було б перекомпонувати Засіяно чисто всіполя абогеть усі поля.
Б. Антоненко-Давидович за відповідник до исключительно бере слова і звороти суто, єдино тільки, самий тільки.І наводить приклади з літератури: Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку (І. Котляревський); Мене судить могли б єдино тільки королі (Б. Грінченко).
Отже, працівникам кафедри української мови Одеського університету не личило б хвалитися: «Ми розмовляємо між собою виключно на українській мові». Слід було б усе ж таки говорити: «Ми розмовляємо між собою лише (само́ю лише, єдино тільки) українською мовою».
Ніскільки
Чому цей займенник ми розглядаємо в ряду прислівників? Бо росіяни своє нискольковикористовують подеколи і як прислівник, а наші засоби масової інформації ступають за ними слід у слід. Приклад діалогу з одного газетного нарису:
– Тебе це не турбує?
– Ніскільки.
А треба було: нітрохи або аж ніяк, як чуємо в народній пісні: Ой, ви ж мені в цій годині нітрохине важкі. Або ще:
рос. укр.
это нисколько не вредит це нічогоне вадить
Скоро
Цей прислівник тепер чомусь мало не в усіх випадках журналісти замінюють на швидко. А робити цього не треба, бо скоро стосується часу,а швидко – інтенсивностіздійснення мети. Порівняймо: Родинне життя… якось скоро увійшло в свою колію (Г. Хоткевич) і (Піонери) швидко зносили снопи (О. Копиленко).
Майже не використовують сучасні літератори прислівника скоров ролі сполучника – там, де росіяни пишуть как только, лишь только.Калькують і собі як тільки, хоч класична наша література і народна мова послуговуються в такому разі саме словом скоро. Приклади: Скоро жених і гості з двору – панночка в плач (М. Вовчок); Скоро прийшла – до борщу заходилася (з живих уст).
Зате перед рос. висловом как скоросамоперекладачі буквально шапкують, зберігаючи недоторканними всі його компоненти. А саме тут треба замінювати скоро на швидко, а как– на наскільки:
рос. укр.
Как скоро это вступит Наскільки швидко це
в строй? стане до ладу?
Спільно
Не завжди цей прислівник є еквівалентом рос. совместно. Там, де совместновжито у значенні вместе, ми кажемо разомабо вкупі.Де є поняття в союзе с кем, общими усилиями,там кажемо спільно, гуртом, одностайно, однодушно, колегіально, колективно, зграйно, згуртовано. Але самоперекладачам кортить іще й сумісно. Схаменіться, панове!
