Наповнимо скарбницю – будемо будувати!

Чи може незаможний будувати особняк?

У кабінеті В.В. Абаджиєва, начальника фінуправління Болградської райдержадміністрації, депутата райради (на знімку)– величезне «простирадло»: протягом 10 років фіксуються надходження податків і зборів щодо усіх статтей, щомісячно! Цифри показують, що Болградський район – дотаційний. Останнім часом власні надходження склали 25%. Однак за підсумками 2011 року вийшла підбадьорлива цифра – 28%. Тобто економіка оздоровлюється. За рахунок чого? Це та інші запитання ми поставили головному фінансистові району.

– У структурі доходів бюджету Болградського району понад 30% складають відрахування підприємств сільського господарства (8,5 млн), бо наш район – аграрний. Торік за рахунок підвищення врожайності зросли обсяги виробництва – бюджет це одразу відчув. Найбільші платники податків на селі – ТОВ «Агропрайм Холдинг», яке побудувало новий сучасний свинокомплекс, дослідне господарство ім. Суворова, що розвиває виноградарство нашої області, СВК «Криничне» – завжди стабільне й міцне підприємство. Важливо те, що отриманий прибуток наші сільгосппідприємства спрямовують на модернізацію виробництва, а отже, у перспективі ще ефективніше будуть використовуватися земельні ресурси.

– Усі надії – лише на село?

– Не лише. Багато чого дала координація дій різних структур. Візьмемо, наприклад, такий напрям роботи, як легалізація заробітної плати. Торік у Болградському районі вдалося вивести з тіні понад 150 робочих місць, тепер від офіційної зарплати надходить ще й прибутковий податок. Упорядковуються земельні питання: складено понад 620 додаткових і нових договорів на оренду, завдяки чому надійшло до бюджету ще 500 тисяч гривень.

– Валерію Васильовичу, Ви – один з найдосвідченіших фінансистів нашої області, які б поправки внесли до Податкового кодексу?

– Адміністрування податку з доходів фізичних осіб у початковій редакції Податкового кодексу. Крім цього, на моє глибоке переконання, органи місцевого самоврядування не повинні встановлювати ставки місцевих податків і зборів. Уявіть, ви приходите на автостанцію, а касир вам каже: ціна квитка Болград – Одеса може бути від 50 до 100 гривень, давайте вирішувати… Ставки повинні бути фіксованими.

– Щоб не було підґрунтя для корупційних дій?

– Саме так. Навіщо органи влади на місцях зайвий раз зіштовхувати з представниками бізнесу?.. Якщо говорити про новий Податковий кодекс, багато повноважень щодо збору податків перейшли на базовий рівень. Якось говорю сільському голові: «А ти, виявляється, у селі найзаможніша людина!» – «Ні, є люди набагато багатші за мене». – «Тоді чому у тебе найбільший прибутковий податок?» Після цієї розмови керівник зацікавився: хто, скільки в його селі платить податків?

– У нас буває: будує громадянин двоповерховий особняк, а за документами – банкрут, незаможний…

– А для того, щоб люди чесно платили податки, важливо забезпечити прозорість бюджету: платник податків мусить бачити, куди йдуть його гроші.

Не для того сільський голова, щоб капелюх носити

– Хотілося б бачити. Але як?

– У цьому плані потрібно поставити за приклад сільського голову Баннівки Віктора Петровича Генчева. Кілька років тому на баланс цієї сільради, як і багатьох інших, були передані труби зрошувальних систем. У Баннівці сесія сільради вивчила можливість використання трубопроводу і ухвалила рішення демонтувати його як безперспективний, продати на металобрухт. Уся процедура пройшла відкрито: кожен депутат знає, скільки пішло грошей на демонтаж, скільки надійшло до скарбниці і куди витрачені фінанси, що надійшли.

– Зазвичай труби – справа темна: чомусь ніхто не знає, хто їх викопує і продає. І все­таки, Валерію Васильовичу, продаж метало­брухту – прибуток одноразовий, погоду не робить.

– Є на селі й стабільні джерела надходжень. У багатьох наших селах повелося провадити «базарні дні»: приїжджають коробейники з інших районів, розгортають свій «ярмарок». По­перше, викликає сумнів якість цих товарів, на випадок чого винного не знайдеш. По­друге, страждають місцеві крамнички – у них значно зменшується товарообіг. А чи не краще дати «зелене світло» своїм підприємцям? Як це робить, наприклад, Іван Георгійович Веліков, сільський голова Криничного? Подивіться, скільки крамниць у цьому селі!

– Причому сучасні, з різноманітним асортиментом…

– І людям зручніше, і до скарбниці податки стабільно надходять. І в Баннівці, і в Криничному люди живуть громадою, однієї великою родиною. У цих селах найвищий рівень самооподаткування – у загальну скарбничку збирають і грошима, і сільгосппродукцією. Але є у нас населені пункти, жителі яких не вірять у свої можливості, не вірять владі.

– Переглядаю аналіз виконання бюджету, який Ви підготували на сесію: за підсумками минулого року надходження до місцевого бюджету у селі Криничному склали 715 тисяч гривень, а у Дмитрівці – 257 тисяч. Вражає: два однакові за кількістю населення села, у кожному з них живуть дуже працьовиті люди…

– Але в Дмитрівці тільки на дворі у господаря все чудово, а за хвіртку страшно вийти. У Криничному ж і в оселях, і на вулицях лад. Я переконаний: дуже багато чого залежить від голови.

– Не для того голова, щоб капелюх носити!

– Подивіться, у Дмитрівці машина питної води коштує 120 гривень, хоча свердловина поруч, у селі – і сільрада на цю здирщину населення дивиться спокійно.

– Виходить, відро звичайної води – 40 копійок? У середньому по області – 5 копійок.

– Торік керівництво району запропонувало Дмитрівці переобладнати частину будинку школи під дитячий садок (у цьому населеному пункті немає типового будинку дошкільного закладу). Для початку робіт ми планували виділити з районної скарбниці 70 тисяч гривень і 80 тисяч гривень додати б із сільської. Але голова підрахував, що йому потрібно 1200 тисяч. Вийми та поклади! Ніхто не сперечається, але ж треба із чогось почати, треба проявити зацікавленість, підготувати документацію.

– Напевно, можна поставити за приклад Жовтневе, де на благоустрій дитячого садка і спорудження ігрового майданчика керівництво села зуміло залучити навіть три гранти з європейських фондів. З громади по нитці…

– Спільно можна зробити багато. Болградський район підтримав ініціативу губернатора «Народний бюджет»: у нас великі плани на поточний рік, і ми маємо тверді наміри їх реалізувати.

Звільніть пралю – є машина-автомат

– Валерію Васильовичу, останнім часом над бюджетом нависло грізне слово «оптимізація». За рахунок чого за­ощаджували?

– У навчальних закладах нашого району працюють 719 педагогів і 840 чоловік обслуговуючого персоналу – як вам таке співвідношення? Наприклад, у штатах дитячих садків завжди були пралі, які раніше руками прали постільну білизну. Але сьогодні в багатьох садах установлені машини­автомати… Скорочення витрат у нас відбувається за рахунок оптимізації «технічних» витрат. Крім цього, ми цілеспрямовано вкладаємо кошти в енергоощадні технології.

Але є установи, на яких заощаджувати не можна. Близько 800 тисяч гривень у нас в районі спрямовується на утримання Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Центру реабілітації дітей­інвалідів. Крім цього, район фінансує Будинок милосердя, де живуть самотні старі громадяни. Ці соціальні установи провадять величезну і важливу для суспільства роботу.

– Знаю, що Болградський район не скупиться на підтримку обдарованої молоді й розвиток спорту.

– Так, у нас фінансуються відповідні програми. Наприклад школярам, які відзначалися у навчанні, на святі останнього дзвоника представники райдержадміністрації вручають разові премії. У конверті – 200 – 300 гривень, але ефект приголомшливий! Ми завжди раді перемогам наших спортсменів. Хоча кожна перемога – це новий виїзд на змагання вищого рівня, а отже, витрати. Але ми йдемо на ці та інші витрати на розвиток спорту. Цього року виділимо ще близько 300 тисяч гривень на ремонт спорткомплексу.

– Одного разу Ви сказали, що народні колективи обходяться бюджету в мільйон…

– Якщо точніше, 913 тисяч на рік: це тільки зарплата керівникам, концертмейстерам, балетмейстерам. Але заощаджувати на культурі ми не можемо й не будемо.

– Коли наша область відзначала 80­річний ювілей, на сцені Одеського театру опери та балету виступали п’ять самодіяльних колективів із сільських Будинків культури Болградського району: одеські журналісти прийняли їх за професіоналів.

– Ці та багато інших колективів – наша гордість!

Антоніна БОНДАРЕВА,власкор «Одеських вістей», Болградський район

Від карамельок до літаків

За даними Головного управління статистики в Одеській області, у січні – лютому поточного року обсяги промислового виробництва зменшилися порівняно з аналогічним періодом 2011 року на 16,5 відсотка. Скорочення відбулося здебільшого за рахунок зменшення реалізації продукції підприємств харчової, машинобудівної, металургійної, нафтохімічної та інших галузей. Чи зміниться ситуація в найближчі місяці?

Наш кореспондент зустрівся з начальником управління економіки, промисловості та інвестицій Одеської міськради Сергієм Синятинським і попросив його розповісти про тенденції розвитку у промисловості обласного центру.

– Безсумнівно, світова економічна криза негативно вплинула на економіку України. Це не могло не позначитися й на окремо взятих підприємствах Одеси, їхньому економічному та фінансовому становищі. Водночас хочу сказати, що цього року ми очікуємо позитивних змін. За нашими прогнозами, економічне зростання може сягнути в сукупності десяти­двадцяти відсотків, залежно від кон’юнктури ринку.

– А за окремими галузями?

– На підприємствах машинобудування зростання обсягів продукції, що випускається, має зрости на 15 відсотків, у харчовій та переробній промисловості – на 12, у хімічній і нафтохімічній – на 8, у металургійному виробництві – на 5 відсотків.

– Прогнози дуже сміливі, тому хотілося б уточнити, на чому вони ґрунтуються. Чи планується на підприємствах міста опанувати випуск нової, наукомісткої продукції?

– Наші прогнози базуються передусім на зростанні інвестицій та збільшенні обсягів випуску традиційних і нових видів продукції. Так, наприклад, у ТОВ «Телекарт­прилад» розпочали виконання державної дослідно­конструкторської програми «Простір» щодо створення нового комплексу засобів зв’язку. Її реалізація надасть можливість збільшити обсяги виробництва практично удвічі. Держпідприємство «Одеське авіаційне ремонтне підприємство «Одесавіасервіс» впроваджує новий комплекс «Анатра» і планує виробництво елементів конструкцій планера літака АН­148. Це дасть змогу не тільки збільшити обсяги виробництва, але й створити нові робочі місця. У ТОВ «Цемент», що належить до будівельної галузі, планують увести в експлуатацію лінію палетизації тарованого цементу і збільшити виробництво готових бетонних сумішей та цегли.

– Що нового ми можемо очікувати від підприємств харчової та переробної промисловості?

– На підприємствах даної галузі також планується збільшити обсяги виробництва, причому за рахунок якісної продукції, орієнтуючись на потреби внутрішнього ринку. Так, у ПАТ «Єнні Фудз» запустять автоматичну лінію з виробництва круп швидкого приготування, розширять випуск продуктів здорового харчування. У ЗАТ «Одеса­кондитер» завершується розробка технологій виробництва помадної та фруктової начинок для карамелі, випуску глазурованої карамелі. Таким чином, ці новації, а також опанування нових ринків збуту дадуть підприємству змогу збільшити обсяги виробництва замалим не на 40 відсотків. У ЗАТ «Одесавинпром» впроваджується нове технологічне обладнання, зокрема з первинної переробки винограду та виготовлення якісного виноматеріалу з урахуванням вимог ЄС. Крім того, перед­бачено розширення асортименту і виробництво нових видів продукції, зокрема виноградних вин, шампанського, бренді. ПАТ «Одеський завод шампанських вин» також планує запустити у виробництво новий вид своєї продукції, якісні характеристики якої гарантуються протягом усього терміну її зберігання. На обох цих виноробних підприємствах обсяги випуску збільшаться відповідно на 7,1 і 29,5 відсотка.

Економічної активності ми очікуємо на ВАТ «Одескабель», «Зонт», ПАТ «Одеський завод ковальсько­пресових автоматів», ТОВ «Силікат ЛТД» та інших підприємствах міста.

Анатолій МИХАЙЛЕНКО,«Одеські вісті»