У дворі одного з комунальних будинків, що в місті Кодимі, 9 травня було знищено понад десяток собак.
Тварини помирали у страшних муках близько 9 години ранку, коли кодимчани збиралися на урочистості, що провадилися на честь Дня Перемоги. Страждання тварин спричинили моральні страждання широкого кола жителів будинку, особливо дітей, котрі були свідками цієї жорстокої розправи. Тому мамам тривалий час не вдавалось заспокоїти їх.
За даним приводом відбулася розмова з міським головою Володимиром Скляруком, який запевнив, що до цього трагічного випадку міськрада не має жодного стосунку. Ветлікарі говорять, що застосування будьякої отрути заборонено законодавством. Фахівці припускають, що, можливо, хтось підкинув тваринам препарат тубазиду – сильнодіючої речовини, яку використовують при лікуванні туберкульозу.
Тож запитання «На чиїй совісті знищення собак» поки що залишається без відповіді. Хоча загальне визначення тим, хто скоїв такий злочин, – це нелюди, які визнають за собою право розпоряджатися долями тварин. Для них немає нічого святого – чорна справа вершилася у таке величне свято, як День Перемоги. А якби природоохоронні органи та відділення МВС України ініціювали порушення кримінальних справ за фактом знищення безпритульних тварин місцевою владою та окремими громадянами, то, запевняю вас, таке явище з теренів України зникло б уже давно.
Верховна Рада України 21 лютого 2006 року ухвалила Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». Проте він не діє й донині. А його невиконання насамперед провокує правовий нігілізм у суспільстві, сприяє поширенню жорстокості у ставленні до тварин, затвердженню антигуманних норм у громадській моралі. Така ситуація негативно позначається і на зовнішньополітичному іміджі України, тим більше напередодні «Євро2012».
Адже весь цивілізований світ вже давно зробив для себе висновок: у суспільстві, де не дотримуються права живих істот на життя без болю й страждань, немає цивілізованого ставлення і до людини як до живої істоти.
Але ж є закони Божі, за якими милосердя і любов до ближнього мають переважати серед людей. Потрібно не тільки декларувати, а й втілювати в життя ідеї гуманізму, сприяти облаштуванню притулків для бездомних тварин (особливо про це мають подбати люди заможні), якщо ми не прагнемо з наших дітей виховати жорстоких, бездушних монстрів. Адже з ким поведешся, від того і наберешся.
