Зізнаюся, що до сільських бібліотек я ставлюся з особливим трепетом. Мабуть, це як перше кохання. Раннє дитинство я провів у своєму рідному селі Сухолужжі, розташованому за декілька кілометрів від БілгородаДністровського. І мені ніколи не забути тих емоцій, що переповнювали мене, дитину, коли я вперше переступив поріг бібліотеки, яка займала приміщення з декількох кімнат у сільському клубі. Пам’ятаю, що мене тоді вразили масштаби (адже недаремно в дитинстві всі дерева здаються великими): десятки шаф, розмаїття книжок. На жаль, після розвалу Радянського Союзу бібліотека в селі, як і майже всі об’єкти соціальної сфери, закрилася, і тепер тамтешнє приміщення більше схоже на декорації для зйомок фільмів про війну. І якщо перефразувати професора Преображенського з «Собачого серця»: видно, наша розруха почалася з розрухи об’єктів соціальної сфери, зокрема і сільських бібліотек.
Але недаремно ж народна мудрість говорить, що перше кохання – найміцніше та найстійкіше. Мабуть, тому, через десятиліття, буваючи у відрядженнях у селах Ізмаїльського району, я завжди намагаюся цікавитися долею місцевих бібліотек. І зізнаюся, що в селі Багатому я був приємно здивований високим рівнем організації роботи й широким читацьким попитом у бібліотечній філії при централізованій Ізмаїльській районній бібліотечній системі.
Безпосередньо сама бібліотека розташована на другому поверсі місцевого Будинку культури. Тут їй надано три приміщення: під читальну залу, дитячу кімнату і, зрештою, сховище художньої літератури. Вперше бібліотечну філію в селі було відкрито ще в серпні 1953 року. Її розмістили в будівлі старої школи. Честь бути першим богатянським бібліотекарем випала Єлизаветі Василівні Степаненко. Цікаво, що спочатку книжковий фонд налічував близько 100 одиниць.
Бурхливого ж розквіту бібліотека досягла при завідувачці Марії Адольфівні Картельян. Прийнявши 1958 року філію з фондом у 400 примірників, вона при виході на пенсію 1996 року залишила своїй спадкоємиці «спадщину» вже у 22 тисячі книжок.
Нині бібліотеку в селі Багатому очолює Тетяна Іванівна Чилик. Її загальний стаж роботи у бібліотечній системі становить 25 років, на посаді ж завідувачки вона з 2002 року. На даний час фонд налічує 10332 примірника книжок різного напряму: навчальна література, технічна, класична та так звана масова. У бібліотеці є телевізор, магнітофон. Є й етнографічний куточок із символічною назвою: «Щоб пам’ятали минуле, щоб мали майбутнє». Основний наголос тут, до речі, зроблений на болгарській культурі, бо в Багатому мешкають переважно болгари – 70%. Українці, росіяни та молдавани становлять решту 30 %.
За словами Т.І. Чилик у середньому за рік бібліотека обслуговує до 1000 читачів (з них дитячий контингент – 350). Таким чином, виходить, що бібліотеку відвідує майже кожен третій житель села (населення Багатого – близько 3,5 тисячі). Цікаво, що, за словами завідувачки, читачі діляться мовби на підгрупи: домогосподарки та жінкивчительки віддають перевагу романам про кохання та пригодницькій літературі (Ю. Шилова, Т. Устинова, Т. Полякова, Д. Донцова, Д.Стіл); чоловіки ж переважно полюбляють детективи та бойовики (М. Нестеров, Ч. Абдулаєв). Діти ж, як правило, просять літературу, рекомендовану їм для позакласного читання. А от сільський голова Марія Петрівна Бабенко стежить за всіма змінами в законодавстві України.
Але особняком, мабуть, серед усіх багатянських читачів стоїть вчителька англійської мови місцевої школи Марія Георгіївна Владинова. Вона читає винятково іноземну класику. У її бібліотечному формулярі можна бачити прізвища таких відомих письменників, як Моем, Фолкнер, Бальзак, Олдрідж, Кафка. Ось такий приклад справжньої сільської інтелігенції.
Т.І. Чилик відзначає, що багатянські читачі також відрізняються дбайливим ставленням до книжок та високою дисциплінованістю – література практично завжди повертається вчасно.
На запитання, що б їй хотілося поліпшити в роботі філії, Тетяна Іванівна, не замислюючись, відповідає, що, звичайно ж, насамперед бібліотека потребує модернізації. Адже надворі ХХІ століття, а тут досі працюють по старинці – без комп’ютерів, електронних книжок, без доступу до інтернету.
Зрозуміло, що за рахунок власних бюджетних коштів районна централізована бібліотечна система поки що неспроможна постачити всі філії комп’ютерною технікою. Тут, до речі, можна розраховувати на одну з європейських програм «Бібліоміст», за якою на доброчиннних основах кожній із сільських бібліотек, які виконали певні вимоги, може бути надано до чотирьох сучасних комп’ютерів, а читачам надається змога безкоштовно користуватися інтернетом протягом трьох років. Однак, на жаль, з основних вимог дві для багатянської філії в найближчій перспективі поки що є «непідйомними» – це опалення та ґрати на вікнах. Справа в тому, що будівля БК перебуває на балансі сільської ради. Бібліотечна філія своєю чергою ташується в орендованому у сільради приміщенні. Тож самостійно вирішити цю проблему бібліотека поки що не може. І до того ж взимку поки що доводиться обігріватися камінами.
Також завідувачці філії хотілося б розширити асортимент дитячої літератури за рахунок сучасних авторів. Наприклад, юні багатянці частенько зазирають до бібліотеки, сподіваючись знайти там книжки про Гаррі Поттера.
