Куди зник батут? Він був ще вчора…

Батут 8 років стояв на аллейці, доповнюючи інтер’єр дитячого містечка. За кількістю шанувальників та популярністю ця нехитра спортивна споруда увесь цей час тримала пальму першості. Довкола неї склався навіть своєрідний клуб шанувальників активного та корисного відпочинку.

20­річний Олексій, який живе в одному з довколишніх будинків, вперше відчув тут радість польоту над землею, будучи учнем 7­го класу.

– Дотепер батут залишається для сина найкращим захопленням, – говорить його мати Олена Лисенкова. – Минулого літа залучила до цього заняття і свою 4­річну доньку, але батут забрали. Чому?

Нічого було відповісти і на запитливі погляди школярів, які оточили мене. На них співчутливо дивився дідусь одеського хлопчика Олега. Учасник фінської війни, боїв за визволення Одеси Василь Пештерев у свої 93 роки хоче, щоб старшим дітям приділяли більше уваги. У футбол хлопцям у місті ганяти практично ніде. А на батуті вони можуть одержати повну розрядку. Кому ж він міг перешкодити, дивується ветеран.

Величезну популярність цього спортивного снаряда відзначає і голова правління Одеського відділення Всеукраїнської громадської організації «Громадська рада освітян та науковців України» Юрій Бурименко. І ратує за повернення цього маленького осередка фізичної культури на попереднє місце у своєму звертанні до начальника міського управління екології та розвитку рекреаційних зон Ігоря Дербоглава. Громадський діяч наголошує на тому, що батут у цьому місці захищає зелену зону від витоптування, а присутність досвідченого інструктора дисциплінує відвідувачів дитячого майданчика. Крім того, пострибати люблять і багато дорослих.

Нарешті встановлення батута органічно вливається в русло концепції стратегічного розвитку міста, ухваленої до 2022 року. Положення «Одеса – місто здорових людей» наполегливо рекомендує розбудовувати у місцях масового відпочинку прокат спортінвентаря.

З історії відомо, що винахід батута співпав з бурхливим зростанням авіапромисловості у 30­ті роки, коли знадобилися добре треновані льотчики. Роблячи стрибки, вони вчилися координуватися, фокусувати увагу на своєму тілі та орієнтуватися в нестандартних положеннях. Пізніше медики визнали батут незамінним у виправленні постави та лікуванні сколіозу. З 2000 року цей вид змагань у майстерності кульбітів став олімпійським. До слова, в Одесі підготовлена чемпіонка світу зі стрибків на батуті, яка починала зліт на Соборці.

– То ж навіщо його забрали? – запитують одесити. – Адже час висунув чимало розумних чиновників, здатних вирішити й не такі проблеми. А якщо не так, нехай приводять і своїх дітей, та й самі спробують, яка радість вільного польоту.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті