Світ порятують подвижники

Володимир Федорович Коваль виходив увесь Буджак пішки, виїздив на мотоциклі. Пошук і творчість – кредо його життя. Він знає багато що про людей краю, про їхні захоплення та працю. Заїжджаючи в будь­яке село, Коваль розповідає про його історію, про найцікавіших мешканців. Буджак – друга його пристрасть після фотографії. Його кореспонденції на сторінках районної газети «Ленинская искра» – «Арцизские вести» (майже 40 років!) і міської – «Дело» стали для багатьох читачів справжнім літописом їхньої малої вітчизни. І все це проілюстровано прекрасним фотоматеріалом.

Завжди вражає: про що б не писав, що б не знімав Коваль, – усюди видно його особисте ставлення, його любов, його руку. І це рука майстра, що вміє надати матеріалові естетичної довершеності.

Але найбільше відомий В. Ко­валь як людина, що разом із Костем Гроздєвим (їм тоді було по 20 років!) створили в Арцизі фотоклуб. Творча біографія клубу почалася з фотоекспозиції «Мій рідний край» (1974 рік). А після цього було багато виставок – районних, обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних. І багато праці щодо облаштування приміщення, створення умов для творчості арцизьких фотографів. Володимир Федорович завжди із вдячністю говорить про тих, хто допомагав вигрібати грязюку, штукатурити, білити, фарбувати, про тих, хто дав пісок, цемент, плитку…

Про клуб заговорили в Одесі, Києві, Москві. Першим самодіяльним колективом, якому в районі було присвоєно звання народного, став фотоклуб «Буджак».

Протягом багатьох років клуб брав щонайдіяльнішу участь у всіх святах, фестивалях, конкурсах району, області. «Буджак» став базовим в області місцем зустрічі фотохудожників на міжнародному семінарі­лабораторії, що провадиться ось уже чверть століття. До Арциза потяглися керівники клубів і майстри прак­тично з усього простору – від Карпат і Балтики до Тихого океану. Приїздили сюди й гості із Західної Європи. І ті, хто раз побував, прагнули повернутися ще й ще… Програми семінарів дуже цікаві: лекції, дискусії, конкурси, виїзди на зйомку, вивчення ланд­шафту й етнографії краю, екскурсії по узбережжю, зустрічі з рибалками, працівниками виноградних плантацій, ферм і садів…

Володимир Федорович Коваль взяв активну участь у конкурсі на герб Арциза. Конкурс тривав майже рік. 19 квітня 1991 року герб був затверджений. Авторами його є Володимир Коваль і Сергій Постолов.

Коваль поклав початок іще одній традиції – «Різдвяні зустрічі у фотоклубі «Буджак». У програмі цих теплих зустрічей – персональні та колективні виставки, виступи поетів, музикантів і багато чого іншого. За словами однієї з учасниць, люди різного віку, різних професій, соціальних верств почуваються єдиною великою творчою родиною.

Діяльність В.Ф. Коваля гідно відзначена нагородами. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 серпня 1986 року він нагороджений орденом «Знак Пошани». Це єдиний працівник культури в Арцизькому районі, удостоєний такої високої нагороди. Грамот, подяк, пам’ятних адресів за підписом керівників району, області дуже багато. Таке визнання В.Ф. Коваль заробив тривалою працею в лабораторіях, довгими дорогами з апаратурою на плечах, перемогами на конкурсах, виставках, організацією зустрічей фотохудожників, творчої інтелігенції міста.

Зараз, коли ми вітаємо Володи­мира Федоровича з 60­річним ювілеєм, згадуються слова одного московського професора, учасника семінарів­лабораторій: «Світ порятує не тільки краса, але й такі подвижники, як Коваль».

Хочеться сказати всім членам «Буджаку» та його керівникові: «Доброго здоров’я! Творчого натхнення та нових пошуків! Так тримати, дорогий Володимире Федоровичу!»

Рубрика: 
Район: 
Выпуск: 

Схожі статті