Життєві обставини склалися таким чином, що мені необхідно було отримати кадастровий номер і новий державний акт на земельну ділянку в СОК «Лелека» (с. Су–хий Лиман, Овідіопольський район). Отже звернувся до районного відділу земресурсів, де пояснили, що необхідно звернутися до землевпорядної фірми, яка виготовить технічну документацію. Список фірм висів на стенді. Я звернувся до декількох, щоб порівняти – за які кошти? Мені скрізь були дуже раді і чемні: розповіли, що жодних проблем у мене немає, треба підписати з ними договір, надати всі документи, що в мене є на землю, внести оплату, і вони швидко виконають свою роботу, підготують документи для отримання державного акту. Різниця між фірмами виявилася тільки в одному – суммі оплати їхніх послуг, і то невелика. Підготувавши всі необхідні документи, я підписав договір, оплатив послуги землевпорядної організації і став чекати. Спочатку, коли цікавився, як у мене справи, то отримував відповідь, що все добре. А згодом виявилося, що необхідно доплатити і чималеньку сумму за геодезію (ну, як треба – то треба, але чому мені спочатку про це не сказали, коли підписували договір і визначали вартість робіт?). Хотілось би дізнатися: на що розраховувати? І скільки вся процедура буде коштувати? Я заплатив і знову почав чекати… Час спливав. А результату не було. І що дивно – коли я звертався за поясненнями, то мені розповідали, що постійно виникають проблеми – то в районному відділі земресурсів, то в кадастрі – то хтось не підписує якусь довідку, то хтось «чіпляється» і не затверджує той чи інший документ. І що особливо цікаво – що частіше я звертався за поясненнями, то дратівливіше на мене реагували. Від чемності та інтелігентності при першому нашому спілкуванні – до моменту оплати – не залишилось і сліду, а з’явилися знервованість і грубість.
Через телефон гарячої лінії я дізнався, що можна записатися і прийти на при–йом до начальника Головного управління Держкомзему в Одеській області по вул. Космонавтів, 32. Так і зробив. Лариса Євгенівна (начальником виявилася досить молода і симпатична жіночка) уважно мене вислухала, ретельно переглянула пакет документів і розповіла багато цікавого, а саме: виявляється, що фірма (землевпорядна організація) не виконала належним чином свою роботу, тобто у багатьох документах були помилки, навіть в елементарних речах, а мені розповідали весь час про ті чи інші проблеми. Отже, неіснуючими перешкодами фірма просто прикривала свою вкрай неякісну роботу. Лариса Євгенівна сказала, що керівництво фірми викличуть і вкажуть на усі недоліки землевпорядної документації, що була виготовлена, і воно буде змушене усунути їх у найкоротший термін. А я можу не хвилюватися і чекати на державний акт, що мені повідомлять, коли я зможу його отримати. Мене постійно тримали в курсі, як просуваються справи. І через місяць мені сповістили радісну новину – я можу отримати державний акт. Нарешті я – щасливий володар омріяного папірця – державного акту на земельну ділянку.
З усього цього я зробив деякі висновки, які, гадаю, будуть цікаві і іншим. Отже, на моє глибоке переконання, фірми, що мають ліцензію і займаються виготовленням документації, зацікавлені тільки в отриманні коштів (і бажано що більше, то краще) від громадянина, а тому можуть і не інформувати її про проблеми (які є, чи можуть виникнути в процесі виготовлення документів) та і взагалі після отримання коштів втрачають інтерес до громадянина та роботи з ним. І ще, напевно, найголовніше – свою некомпетентність та професійну неграмотність намагаються прикрити перешкодами та неіснуючими проблемами з боку державних органів.
Наприкінці свого листа хочу висловити щиру вдячність Тановій Ларисі Євгенівні, її заступнику та всім працівникам (спеціалістам) Головного управління, які допомагали у розв’язанні моєї проблеми.
Дай вам Боже здоров’я, сил та натхнення у вашій повсякденній праці.
