Близько 350 тисяч підопічних, які потребують надання допомоги вдома, обслуговує щорічно патронажна служба Товариства Червоного Хреста України. З них понад 60 тисяч – інваліди і учасники Великої Вітчизняної війни, ветерани праці, інваліди з дитинства. До 40 тисяч чоловік мають обмежені фізичні можливості.
Поряд з наданням медичної допомоги вони потребують і матеріальної підтримки. Зокрема й забезпечення одягом та взуттям.
Для вирішення цього завдання у липні нинішнього року було ухвалено Програму ресурсного поповнення банків одягу і взуття ТЧХУ «Чобіток». Вона триватиме до 31 грудня 2014 року. У системі патронажної служби працюють 605 таких банків. Є вони і в Одеській області. Як говорить голова Одеської обласної організації ТЧХУ Тамара Барнич, у межах цієї програми можна цілком задовольнити потребу підопічних товариства в одязі й взутті без надходження секонд–хенда через кордон від партнерських національних товариств Червоного Хреста. Для цього потрібна активна участь у її виконанні всього населення. Кожен, хто здасть у накопичувальний банк свої, ще придатні до носіння, речі й взуття, допоможе потребуючим малозабезпеченим людям заощадити якісь кошти від пенсій, соціальних виплат і перенаправляти їх на придбання продуктів харчування та ліків.
Безумовно, втіленню програми «Чобіток» у життя сприятиме істотна взаємодія членів товариства з органами місцевої влади і у визначенні контингенту нужденних у допомозі; і в забезпеченні організацій ТЧХУ складськими приміщеннями; і у проведенні санітарної обробки зібраних у населення одягу та взуття. Істотну підтримку можуть надати підприємці, власники великих торговельних мереж. До виконання програми мусять долучитися ті громадські організації, одним із завдань яких є надання соціальної допомоги незаможним верствам населення. Багато чого можуть зробити об’єднання молоді, на рахунку яких уже є успішно проведені доброчинні акції. Зокрема, волонтерами Асоціації ветеранського руху регіону, очолюваної Володимиром Зайковим, молодіжною організацією «Колокол», лідером якої є Антон Давидченко. Звичайно ж, свою вагому лепту повинні внести журналісти, інформуючи жителів міст, селищ і сіл області про мету програми «Чобіток», про місцерозташування пунктів збору одягу та взуття. Але, безумовно, першу скрипку на місцях мають відіграти працівники ТЧХУ, не очікуючи, коли до них хтось принесе костюм або куртку, туфлі або чоботи, кашкет або кепку… Автор цих рядків розповів про програму «Чобіток» багатьом знайомим. Жоден з них не вимовив слова проти неї, але буквально всі заявили, що згодні поділитися з незаможними і одягом, і взуттям, якщо хтось прийде до них додому. Адже куди простіше розкласти це майно, що виявилося зайвим у гардеробі, біля «альтфатера», ніж витрачати час на пошуки адрес накопичувальних пунктів і поїздки до них. Але ж будь–яка економія в остаточному підсумку зводиться до економії часу. Один із знайомих, який побував у США, розповів, що там речі й взуття, ще придатні до носіння, складають біля хвірток або ґанку, якщо будинок не обгороджений. Працівники відповідних служб самі забирають їх і навіть залишають господарям якісь гроші за виставлений товар. На жаль, у наших умовах такий досвід поки що не прижився, але є чимало інших можливостей для залучення населення до поповнення ресурсів наявних банків одягу та взуття.
Докладну інформацію про функціонування програми «Чобіток» і умови участі в ній можна одержати за телефоном (0487) 24–34–28, а також за адресою: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, каб. 809. Тут же приймаються одяг і взуття для незаможних.
У напружених життєвих буднях кожному з нас доводиться розв’язувати безліч власних проблем. І справлятися з ними легше тому, хто при цьому проявляє співчуття до інших людей, і насамперед до тих, хто потребує моральної підтримки і матеріальної допомоги. Тут доречно навести слова, написані Роменом Роланом: «Потрібно, щоб людина зрозуміла, що вона – творець і господар світу, що на ній відповідальність за усі нещастя землі і що їй же належить слава за усе добре, що є у житті». А це «добре» проявляється і у великих справах, і у малих.
