Документ 70-річної давнини

На початку листопада 1942 року на сторінках центральної преси СРСР було опубліковано Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про створення надзвичайної державної комісії щодо встановлення і розслідування злодіянь німецько–фашистських загарбників та їхніх спільників і заподіяного ними збитку громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР».

Невеликий за обсягом документ пропонував провести «можливо повніший облік… збитку, заподіяного гітлерівськими загарбниками шляхом розкрадання та знищення художніх, культурних та історичних цінностей народів СРСР, руйнування музеїв, наукових установ, лікарень, шкіл, вищих навчальних закладів, бібліотек, театрів та інших культурних установ, а також будівель, устаткування й начиння релігійних культів»…

Не стали в цьому розумінні винятком Одеса та область. Про ті часи свідчать документи, що збереглися в Державному архіві Одеської області. На жаль, до нас дійшли далеко не усі з них, але й ті, що сьогодні ми можемо досліджувати, говорять багато про що.

Переді мною справа «Акти збитку. 1944 рік. Відділ Народної освіти Сталінського району міста Одеса», у якому зазначено, що до війни в районі було 16 шкіл, з яких школи №№ 48, 52, 116, 117, 119 були спалені окупантами.

За висновком державної комісії, школам №№ 4, 49, 63 був потрібний відбудовний ремонт. Наприклад, будинок школи № 4 зруйнований на 50%, а на його відновлення було потрібно 550000 рублів. Для школи № 49, що має ту ж ступінь руйнування, відбудовна вартість склала 250000 рублів.

Школа № 39. Фашисти привели у повну непридатність 10 класних кімнат і підсобних приміщень. Відновлення школи було оцінено в 100000 рублів.

Школа № 90. До війни в ній навчалися й виховувалися діти з дефектами мови, туговухі, з порушеннями слуху (усього – 350 дітей). Уся навчальна база – бібліотека і майно – були знищені. А загальний збиток склав 211450 рублів.

Наприкінці квітня в Сталінському районі вже працювали 7 шкіл із 11 збережених.

Під час бомбардувань 1941 року постраждала будівля і Одеського педагогічного училища в Судовому провулку (район вокзалу). Вона втратила дах і майже повністю 3–й поверх. Вщент згоріли студентські гуртожитки разом з майном по вулицях Пастера і Олександрівському провулку. Частковому руйнуванню й розграбуванню були піддані також гуртожитки по Преображенській та Чорноморській вулицях.

У вогні війни загинула бібліотека училища, яка нараховувала 31000 примірників книжок, фашистські варвари знищили понад 100 одиниць музичних інструментів.

Про збиток, який завдали гітлерівці освіті міста, свідчить «Пояснювальна записка», підписана начальником міського відділу освіти А. Свердліковським. За період перебування окупантів в Одесі ними було зруйновано і пошкоджено 412257 квадратних метрів будівель, на відновлення яких слід було затратити 43 мільйони рублів.

…Гортаючи безмовні сторінки архівів, я щоразу замислююся про втрати, яких зазнало наше місто у роки війни. Безумовно, що найдорожчою втратою стали сотні тисяч людей, які не повернулися після весни 1944 року. Майже ніколи не говорять про те, що 10 квітня 1944 року визволителів зустрічали лише ті деякі одесити, яким вдалося дочекатися наших героїчних солдатів. 907 днів фашисти сіяли в людях страх, який став поступово відступати тільки після 12 квітня, коли з підвалів, горищ, господарських будівель стали виходити молоді люди, жінки та діти, що ховалися від окупантів.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті