Пенсія за особливі заслуги

Кожна держава по праву пишається своїми видатними представниками, які здійснили подвиг на військовому або мирному поприщі. Для того, щоб відзначити таких осіб, в кожній державі існує особлива нагородна система, і Україна – не виняток. А про те, як впливають отримані нагороди на пенсійне забезпечення вказаних осіб, розповість заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, член Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при облдержадміністрації Тетяна Павлівна ЯВОРСЬКА.

– Тетяно Павлівно, значна кількість пенсіонерів, яким призначено пенсію за особливі заслуги перед Україною, отримала свої нагороди ще за часів Радянського Союзу. Тому розкажіть докладніше, як формувалась нагородна система в цій державі.

– Із встановленням радянської влади, нагородна система Російської імперії перестала існувати: новий державний устрій вимагав й інших відзнак для своїх видатних представників. Тому, вже незабаром після жовтневих подій, почала формуватися нова система радянських нагород. Першими орденами стали «бойовий» – Червоного Прапора РСФСР (був заснований у 1918 р., з 1924 р. одержав статус «загальносоюзного») та «мирний» – Трудового Червоного Прапора РСФСР (відповідно: 1920 та 1928 рр.). З цього почалося оформлення радянської нагородної системи, яка на початок 90–х років налічувала понад 20 орденів та 60 медалей.

Для відзнаки людей праці у СРСР було встановлено ордени «Знак Пошани» (1935 р.) та «Трудової Слави» (трьох ступенів, 1974 р.); медалі «За трудову доблесть» та «За трудову відзнаку» (1938 р.); спеціальні медалі, якими нагороджувалися за відбудову вугільних шахт Донбасу (1947 р.) та відновлення підприємств чорної металургії (1948 р.), за освоєння цілинних земель (1956 р.) і перетворення Нечорнозем’я (1977 р.), за будівництво Байкало–Амурської магістралі (1977 р.) та освоєння надр Сибіру (1978 р.); багато працівників за багаторічний труд отримали медалі «Ветеран Праці» (1974 р.).

Але, перше та головне місце у системі нагород СРСР зайняв орден Леніна (1930 р.). Протягом шістьох десятиріч неодноразово змінювалися його зовнішній вигляд і розміри, матеріал й спосіб носіння (спочатку він мав кріплення на штифті, з 1943 р. – на колодці), але незмінним залишався його статус – вищої урядової нагороди, що присуджувалася за особливо видатні, трудові або бойові заслуги. Орденоносцем міг стати не тільки громадянин, але й підприємство, установа та організація, військова частина та корабель, союзна й автономна республіка, край, область, автономна область та округ, район, місто та будь який населений пункт. 14 листопада 1958 року на свій прапор отримала цю високу нагороду й Одеська область.

Однак, найвищою відзнакою, що стояла над усіма орденами та медалями, стало саме почесне звання – Героя.

За часів Радянського Союзу найвищими державними нагородами були звання Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці.

(Для довідки: Герой Радянського Союзу – звання, встановлене постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 16 квітня 1934 року як найвищий ступінь відзнаки, що надається за особисті або колективні заслуги перед радянською державою, пов’язані із здійсненням героїчного подвигу.

Герой Соціалістичної Праці – почесне звання в СРСР у 1938–1991 роках, вища ступінь відзнаки за працю.

За видатні заслуги звання могли присуджуватися неодноразово.

Ці звання мали подібні один до одного Положення (Статути), схожі знаки відмінності, порядок подання й нагородження. На відміну від інших держав, у Союзі Радянських Соціалістичних Республік само поняття «Герой» уперше стало офіційним почесним званням.

Хоча в декількох країнах й існувало поняття «національний герой», але воно не було офіційною відзнакою. Після закінчення Другої світової війни деякі країни соціалістичної орієнтації за аналогією із званням ГРС ввели національні найвищі ступені відзнаки, зокрема:

у Монголії – Герой МНР;

у Чехословаччині – Герой ЧССР;

у Болгарії – Герой НРБ;

у Сирії – Герой Сирії.

Нагородженому Званням Героя Соціалістичної Праці, так само, як і званням Героя Радянського Союзу, вручалися, зокрема, орден Леніна та Грамота Президії Верховної Ради СРСР.

Всі Герої Радянського Союзу отримували орден Леніна аж до розпаду СРСР в 1991 році.

Загалом за всю історію існування СРСР звання ГРС отримали 12745 осіб. (154 особи – двічі, 3 особи – тричі, 2 особи – чотири рази), приблизно 19 тисяч осіб було відзначено званням Героя Соціалістичної Праці (з них понад сто осіб двічі чи тричі).

Майже два десятиліття пройшло з того моменту, коли останній раз був підписані укази про присвоєння звань Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці, і стільки ж років, як перестала існувати сама країна, у якій присуджувався цей ступінь відзнаки. Але ми знову й знову звертаємося до біографій цих видатних людей, які своєю трудовою доблестю та героїзмом на віки вписали свої імена у історію.

– Чи продовжила Україна традицію нагородження своїх видатних представників?

– Так. Указом Президента України № 944/1998 від 23 серпня 1998 року з нагоди 7–ї річниці незалежності України було запроваджено Звання Герой України.

Звання Герой України – державна нагорода України, найвищий ступінь відзнаки в Україні, що присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Герою України вручається орден «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави – за визначні трудові досягнення. Таким чином звання Герой України стало сучасним аналогом радянських звань Героя Соціалістичної Праці та Героя Радянського Союзу.

Присвоєння звання Герой України провадиться указом Президента України.

Звання Герой України не присвоюється за заслуги, які мали місце в минулому і не пов’язані зі становленням та розвитком незалежної України.

Станом на 24 серпня 2012 року загальне число нагороджених сягнуло 275 осіб. 27 з них нагороджені орденом «Золота Зірка», 248 – орденом Держави.

– Як впливають ці нагороди на пенсійне забезпечення громадян?

– В Україні діє Закон «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», відповідно до якого громадянам України – Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, встановлюється даний вид пенсії в розмірі 40% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Взагалі в Одеській області станом на листопад 2012 року отримують пенсії 2 Героя Радянського Союзу, 2 Повного кавалера орденів Трудового Червоного Прапора,

6 Героїв України, 29 Героїв Соціа–лістичної Праці.

У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги, непрацездатні члени сім’ї померлого, а саме: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, мають право на встановлення надбавки до пенсії у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім’ї – 70 відсотків, двох і більше – 90 відсотків надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.

Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу», а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, надаються надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі 200 відсотків мінімальної пенсії за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1309 від 02.12.2009 з 01 грудня 2009 р. Героям України, Героям Соціалістичної Праці, Героям Радянського Союзу, повним кавалерам ордена Трудової Слави, повним кавалерам ордена Слави, особам, нагородженим чотирма і більше медалями «За відвагу» встановлено доплату до надбавки, яка встановлюється до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, для того, щоб розмір зазначеної надбавки становив 10000 гривень.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті