– Під час боїв за Сталінград від нашої 133–ї бригади важких танків залишилося всього шість машин. Тоді нас включили до штурмових груп. У нічному бою я був поранений. Завдяки щасливому випадку мене підібрала одна зі штурмових груп. Ще два дні ми відбивалися від німців…
Цими та іншими спогадами ділився ветеран Великої Вітчизняної, автор двох книжок про війну Ізраїл Зіновійович Посталовський.
Одна зі знаменних дат у військових календарях країн пострадянського простору – 70–річчя перемоги в Сталінградській битві. Її називають найбільшим сухопутним бойовиськом під час Другої світової війни.
Одеський центр професійно–технічної освіти поставив перед собою мету не лише дати гарні знання 1165 учням, але й виховати в них шанобливе ставлення до ветеранів війни і зберегти пам'ять про перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. Тому в навчальному закладі вивчення сторінок військової історії стало доброю традицією.
От і вищезгаданій даті був присвячений урочистий мітинг на Кургані слави. У ньому взяли участь представник Генерального консульства Російської Федерації в Одесі, фа–хівці управління освіти та науки обл–держадміністрації, учні Одеського центру ПТО, військовослужбовці військової частини А–0666, оркестр військової академії м. Одеси.
– Є події, які проходять червоною ниткою в історії наших держав, долі кожної людини, родини, роду. У багатьох країнах пострадянського простору немає сім’ї, яку б не зачепила війна. Трагічні хвилини Сталінградської битви показали, який сильний моральний дух і Червоної Армії, і населення в цілому. Наше завдання – усвідомити глибину змісту тих боїв і героїчних подвигів наших солдатів, які обумовили докорінні зміни військової кампанії. Сталінградська битва – це не лише біль. Це і гордість за нашу Вітчизну, народ, – підкреслив консул Генерального консульства Російської Федерації в Одесі Юрій Діденко.
Цікаво, що знає про Сталінградську битву молодь? І чи знає про неї взагалі?
Половина з опитаних про битву і не чули. Як не дивно. Але розмірковувати про війну були не проти. А деякі все–таки розповіли і про саме протистояння.
Михайло, 26 років, юрист:
– Це було вирішальне бойовисько. Не усе німецьке керівництво хотіло, щоб Гітлер залишав там війська. Багато різних думок з приводу того, чому він повів туди свою армію. Німці вважали, що там колись була розташована столиця Хазарського каганату. Гітлер вважав, що, зруйнувавши це місто, він отримає більше шансів на перемогу. Офіційна ж версія, якщо не помиляюся, говорить, що, прорвавшись через Сталінград далі, він би захопив нафтові родовища.
Сталінградській битві присвячено багато фільмів. Більше того, є комп'ю–терні ігри за її мотивами.
Євген, 20 років, студент:
– Німці хотіли захопити Сталін–град. Була тривала облога. Про–довольство жителям міста скидали з літаків. Городяни мужньо оборонялися, доки не сформували загін для контратаки. Після рішучої відсічі жителів бойовий дух німців був зламаний.
