Чи легко про жінок
мужчинам говорити?
Отже, зачитуємо чоловікам наші тези і уважно слухаємо:
Слівце про експертів
Ми часто чуємо, що сьогодні грані особистісної відмінності між чоловіком і жінкою стерті. Не будемо шукати винних (щоб, не дай Боже, не опинитися серед них). Відзначимо, що є чимало жіночих шкіл і курсів, форумів і фестивалів, лекцій та семінарів, де милих дам навчають, як бути Жінкою. Заходи дають теоретичну базу, нерідкими є, звісно, і практичні заняття. Ми об'єднали основні тези теорій і створили на їх основі добірку рекомендацій. А коментують експерти. Та ще які!
Отже, наші незалежні експерти сьогодні – чоловіки. Логічно: адже поради для жінок мають на увазі, що дами будуть поводитися (хоча б намагатися це робити) відповідно до викладеного. А затівається це все для того, щоб нашим любим чоловікам жилося комфортніше, легше тощо. Тому у них і запитаємо, якої вони думки.
Друге запитання: яких чоловіків потрібно опитати, щоб одержати аргументований і об’єктивний погляд на ситуацію? Вірно: сучасних, вихованих, розумних, з добрим почуттям гумору, упевненістю в собі й потребою приймати жінку такою, яка вона є, без спроби зрозуміти або змінити.
Мені пощастило – я працюю серед таких представників сильної статі.
Чи пощастило трьом із них – питання спірне, проте, знайомтеся: Артем Губарьков, 22 роки, журналіст, який висвітлює на сторінках газети культурні заходи; Віталій Сочалов, 37 років, заступник головного редактора з технічних питань; Віктор Козюра, 60 років, завідувач відділу інформації та спорту.
Пункт 1: «Я – жінка.
Я слабша. Чоловік поряд зі мною має бути набагато сильнішим за мене. І фізично теж. Він мусить бути розумнішим. Принаймні вірити, що це так. Він повинен самим своїм виглядом вселяти надію на те, що він найнадійніший, найміцніший і найгодящіший саме для мене».
Артем:
– Давати чоловікові можливість вірити, що він розумніший, – це вигідна позиція (сміється).Жінці потрібно проявляти такт: знати, коли блиснути інтелектом, а коли краще стриматися.
Віталій:
– Підхід у принципі правильний. Єдине: жінки-то не дурніші. Дослідження вчених доводять, що у них просто інакше влаштований мозок. Просто жінка для збереження родини мусить давати чоловікові можливість знаходити розв’язки важливим питанням. Чоловік, безумовно, теж має розуміти, що він не дока в усіх сферах і потрібно прислухатися до своєї половини.
Віктор:
– Це якийсь ідеал. Але така теза для жінки має право на життя. Вважаю, що кожній представниці прекрасної статі слід користуватися цією «пам'яткою» й добирати собі пару згідно з цими вимогами.
Пункт 2: «Я – жінка.
Потрібно поступатися мені місцем у громадському транспорті – незалежно від того, чи я в цікавому положенні, а чи ні, з пакетами стою чи з маленькою сумочкою. Питання, хто платить у ресторані чи іншому закладі, взагалі не може виникнути. Чоловік, будучи поруч із жінкою, повинен розуміти, що він опікується нею, навіть якщо вона не доводиться йому родичкою або потенційною дружиною».
Віталій:
– Для Європи це нонсенс. Жінка ображається, коли їй поступаються місцем або пропонують за неї розплатитися. Тобто нівелюються певні межі. Тому така тенденція у світі з точки зору збереження родини, мабуть, неправильна. У соціумі позиція, коли чоловік бере на себе розв'язання складних питань і оберігає свою обраницю, зараз, на жаль, є тільки у старих традиційних системах. Глобалізація кількість таких спільнот зменшує. Але це не спричиняє зміцнення сімейних уз. З'являються чоловіки, які стають залежними від жінок. Може, якийсь час це зручно для дами – одержати у шлюбі чоловіка, який не вдавадиметься до жодних кроків, не погодивши з нею. Але жінка все-таки очікує від свого обранця мужніх вчинків. Тому для збереження родини змішання цих ролей загрожує жалюгідними наслідками. Як правило, родина руйнується.
Віктор:
– Бувають різні жінки. Деякі дами згодні самі заплатити за чоловіка в ресторані, за умови, що він буде їй належати. Хоча рідко який представник сильної статі дозволить собі йти з жінкою до ресторану, коли в нього порожній гаманець.
Поступитися місцем? Ну, звісно, так. Це аксіома для вихованої культурної людини.
Пункт 3: «Я – жінка.
Про мене треба дбати. Гадаю, чоловік просто зобов'язаний з’ясувати, чи надягла я теплий шарф, шапку, чи поїла вчасно, чи не втомилася. І одне правило – то вже запам'ятайте й усім розповідайте: чоловік повинен дзвонити, писати першим! Жодних відговорок. Першим і крапка».
Артем:
– Ух ти, ну тут, я вважаю, панянки часто «накручують» себе зайвими домислами. Але ініціатива стосовно дзвінків на ранній стадії знайомства, звичайно, має походити від чоловіка.
Віталій:
– (Сміється)Це нереально. Ми не настільки сентиментальні. Досить один раз увечері подзвонити й поговорити про справи.
Підходимо до цього з погляду логіки: чи є в цьому потреба? Найчастіше її немає.
Віктор:
– У цій життєвій круговерті чоловік звертає увагу на свою супутницю в житті досить рідко. Я вважаю, що ми маємо пробачати одне одному ці речі, але намагатися присвячувати певний час близькій людині. А те, що чоловік не подзвонив, не написав за день – це, скоріше, відбиток часу, ніж привід турбуватися.
Пункт 4: «Я – жінка.
Я люблю тільки свого чоловіка. Мені приємна думка, що я тільки його жінка. Подобається дбати про нього, облаштовуючи побут. Я не вважаю каторгою прання та прасування його сорочок (це ж його сорочки), готування їжі (це ж їжа для нас) або прибирання (це ж наш дім)».
Віталій:
– Ну, зараз жінки не перуть. Перуть машини. (Який же, втім, доскіпливий наш експерт! – Авт.).Сама постановка питання правильна: якщо людина любить, то їй не важко піклуватися про іншу людину.
Віктор:
– Я б дещо додав. Чоловік повинен уміти приготувати дві-три фірмові страви, вибрати необхідні продукти для цього й купити їх у магазині. Повинен уміти й випрати, й попрасувати щось. Зараз це не становить проблеми.
Пункт 5: «Я – жінка.
І вмію радіти сонячному дневі, квіточкам і раптовому компліменту. А він не вміє. Я навчу його бачити красу кожного дня, неповторність кожної миті».
Артем:
– (Сміється).Навіть скидається на жіночий егоїзм: оце зараз я його перероблю, буде такий, як мені хочеться.
Якщо є любов, то гіпотетично красу світу бачать обоє.
Віталій:
– Для збереження родини жінка повинна звертати увагу на предмети, скажімо так, зайвої сентиментальності, які чоловік помітити не здатний. Властиво, не кожні п'ять хвилин, але періодично так має бути. Цей «надмір», за великим рахунком, не надмірний. Тому, наскільки б чоловік не був логічний і не розумів, навіщо це, – йому приємно.
Віктор:
– Це має бути вчасно, з належним тактом. І тоді воно «всотується». А якщо жінка постійно дошкуляє обранцеві: «Ти не знаєш Веласкеса, Рембранта – пішли до музею. Ти не був на «Турандот» – пішли в оперу» тощо… Треба відчувати золоту середину. Так чоловік почне помічати й цінувати, наприклад, красу крапельки, що звисає з гілочки після дощу.
Пункт 6: «Я – жінка.
І від мене багато в чому залежить, наскільки вірить у себе мій чоловік. Я дам йому впевненість у тому, що саме він зможе все, варто тільки захотіти. Я щоранку проводжатиму його на роботу та з радістю зустрічатиму. Щоб він ані на мить не задумався про те, чи хочеться йому додому. Щоб він додому летів!»
Артем:
– Жінка – це сила, що пом'якшує тягар повсякдення, певна грань між домашнім комфортом і сірим світом робочого будня. Якщо вона справді така, отже, чоловікові пощастило.
Віктор:
– Не в усьому те, як чоловік побудує кар'єру, залежить від жінки. Є такі чинники, як любов до роботи, професійність. Але те, що створює жінка, – чистота, затишок, теп–ле спілкування, добре слово – безумовно, позитивно впливає на те, як її благовірний будуватиме свій день.
Пункт 7: «Я – жінка.
Я вважаю, що створена для того, щоб зробити щасливим свого чоловіка, народити йому чарівних дітей (схожих на нього) і бути завжди та в усьому подругою, порадницею й коханою жінкою».
Артем:
– Ви знаєте, мені здається, коли жінки розчиняються у своїх чоловіках – це загрожує небажаними наслідками.
Віталій:
– Це місія жінки. Рекомендації побудовані з позиції жінки: якими б вона хотіла бачити взаємини з чоловіком, що б могла привнести в ці взаємини. Речі ці приємно чути. На жаль, для нашої реальності це вже нонсенс. Особливо для закордонної реальності. Очевидно, тому велика кількість іноземців, що хочуть взяти за дружину саме українок, росіянок, які ще мислять таким чином.
Я б нічого більше не додавав. Тут зазначено головне: жінка хоче бути жінкою й докладати зусиль для збереження родини. Це праця складна, багатогранна. Спасибі нашим половинкам за це!
Віктор:
– Отут уже в мене немає коментарів. Все сказано так, як воно має бути в ідеалі.
P.S. Отже, любі дами, можете сміливо переписувати, роздруковувати цю інформацію (навіть із коментарями наших експертів).
Насправді всі ми неповторні. І за великим рахунком, усе найнеобхідніше закладено в нас матінкою-природою. Просто з часом багато що губиться, забувається, стирається. Ці поради – лише рекомендація згадати про справжнє призначення Жінки: про вогнище, піклування про справжнього чоловіка й дітей.
Якщо у вас, любі, є якісь міркування, доповнення або інша думка з цього приводу, пишіть нам за адресою: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, редакція газети «Одеські вісті».
