До 115-ї річниці з дня народження Порфирія Іванова
Його життя не вкладається у звичайні людські рамки: півстоліття проходив у самих шортах, босоніж, закликав людей до єднання з природою, не боявся ні морозів, ані людських глузувань. Над ним проводили експерименти в НКВC і гестапо. Німці у 1942 році на 20-градусному морозі обливали його холодною водою, закопували в сніг, голого всю ніч возили на мотоциклі… Він зцілював хворих і давав їм поради, як бути здоровими.
Великих зусиль він докладав до громадського визнання своєї ідеї: часто їздив до Москви, спілкувався з людьми, виступав у різних аудиторіях, звертався до багатьох інстанцій – від районної газети до ЦК КПРС, пропонуючи свій практичний досвід. Проте його не розуміли і прагнули ізолювати. Загалом у тюрмах і психлікарнях МВС СРСР він провів 12 років.
Але він не здавався, півстоліття наполегливо йдучи своєю дорогою – у пошуках відповіді на одвічне питання: як жити, щоб перемогти хвороби та смерть.
«Самого себе перебудувати..»
Порфирій Корнійович Іванов народився в багатодітній шахтарській родині 20 лютого 1898 року. Підлітком розпочав трудове життя. Ставши свідком страждань і загибелі людей під час воєн, масового голоду та епідемій, дійшов думки, що причина всіх людських бід – це війна з природою, нерозуміння людиною свого призначення.
У своїх щоденниках він писав, що перед людьми постає величезне завдання – самих себе перебудувати, стати в природі незалежними від неї, що треба змінити потік свідомості людей.
Сказано – зроблено. Порфирій Іванов із любов’ю пішов у природу, безоглядно довірившись їй. Він зробив зі свого тіла своєрідну лабораторію з вивчення найсуворіших її якостей, почав прагнути не тепла, комфорту, а холоду, голоду, суворих випробувань. І через це пізнав життя, відкрив невичерпне джерело здоров’я, радості та щастя! Таким ставленням до буття він спростував усі цінності, на яких віками засновувалася людська цивілізація, та здійснив еволюційний прорив у людській свідомості: від психології споживача до людини, котра, як Всесвіт, вмістила Природу та її одвічний дух життя.
Протягом півстоліття (з 1933-го по 1983 рік) у будь-яку негоду він ходив голий та босий. Лікував хворих, порухом руки зупиняв шалений вітер, заспокоював шторм, тривалий час перебував у морській безодні без дихання. Своєю владою над стихіями засвідчував, що саме людина є господарем природи.
«Щоб надалі всім людям жити…»
Як реально покращити життя на нашій планеті та допомогти у прагненні людей бути здоровими і щасливими? У 1982 році – на піку своєї популярності та визнання – Порфирій Іванов розробляє 12 порад, перший крок до нового життя. У розмовах із хворими він часто каже: «Здоров’я – це поняття про життя». А на велику кількість листів від простих людей він відповідає:
«Дитинко, ти сповнений бажання принести користь усьому народові. Для цього ти постарайся бути здоровим. Сердечне прохання до тебе, прийми від мене декілька порад, щоб зміцнити своє здоров’я:
1. Двічі на день купайся в холодній, природній воді, щоб тобі було добре. Купайся в чому можеш: в озері, річці, ванні, приймай душ або обливайся. Це твої умови. Гаряче купання завершуй холодним.
2. Перед купанням або після нього, а якщо можливо, то й спільно з ним, вийди на природу, стань босоніж на землю, а взимку на сніг, хоча б 1-2 хвилини. Вдихни ротом кілька разів повітря і подумки попроси собі та побажай всім людям здоров’я.
3. Не вживай алкоголю і не пали.
4. Старайся хоча б раз на тиждень повністю обходитися без їжі і води з п’ятниці 18-20 годин до неділі 12 години. Це твої заслуги і спокій. Якщо тобі важко, то терпи хоча б добу.
5. О 12-й годині дня в неділю вийди на природу босоніж і кілька разів подихай і помисли, як написано вище. Це свято твого діла. Після цього можеш їсти все, що тобі подобається.
6. Люби навколишню природу. Не плюйся довкола і не випльовуй із себе нічого. Звикни до цього: це твоє здоров’я.
7. Вітайся з усіма скрізь і всюди, особливо з людьми похилого віку. Хочеш мати у себе здоров’я – вітайся з усіма.
8. Допомагай людям, чим можеш, особливо бідному, хворому, скривдженому, нужденному. Роби це з радістю. Відгукнися на його нужду душею і серцем. Ти набудеш у ньому друга і допоможеш справі миру!
9. Подолай у собі жадібність, лінощі, самовдоволення, користолюбство, страх, лицемірство, гординю. Вір людям і люби їх. Не говори про них несправедливо і не бери близько до серця недобрих думок про них.
10. Звільни свою голову від думок про хвороби, немочі, смерть. Це твоя перемога!
11. Думку не відокремлюй від діла. Прочитав – добре. Але найголовніше – роби!
12. Розповідай і передавай досвід цього діла, але не хвалися і не звеличуйся в цьому. Будь скромний.
Я прошу, я благаю всіх людей: ставай і займай своє місце в природі. Воно ніким не зайняте і не купується ні за які гроші, а лише власними ділами та працею в природі собі на благо, щоб тобі було легко.
Бажаю тобі щастя, здоров’я доброго!»
З думкою про майбутнє
Сьогодні у Порфирія Іванова десятки тисяч послідовників та учнів в усьому світі. Ім’я його не потребує реклами. Адже він живе у серцях багатьох людей, які завдяки його порадам повернули собі сенс життя та здоров’я.
До речі, більшість із його послідовників вірять у те, що на цьому шляху будуть зроблені подальші кроки. Вони переконані, що так званого кінця світу не буде, а попереду у людства нова світла епоха без лікарень і в’язниць. У своїх щоденниках Порфирій Іванов писав про людину нового часу, котра народиться в усвідомленні його справи, його ідеї, котрій належить змінити панівну нині атмосферу страху, насильства, вивести людство зі стану війни з Природою і заснувати царство свободи, мудрості та життя.
