Зі свого боку легко судити про сучасну молодь, нарікати на її поведінку чи шукати вади у її вихованні. Проте зрозуміти «зелене покоління» можна, тільки побувавши в його шкурі, поглянувши на світ його очима. І хто розповість про проблеми молоді краще та повніше, ніж вона сама?
Чарівна 17-річна Віолетта Крутенко торік закінчила Зеленогірську ЗОШ І – ІІІ ступенів, з дитинства гарно співає і тому мріяла стати співачкою. Та життя розставило крапки над «і»: у батьків забракло коштів, щоб заплатити за «вступ» дитини (при цьому талант дівчини навіть не враховувався), і Віолетта вирішила опановувати фотомистецтво в одному з одеських вишів. Для неї, як і для багатьох її друзів, вічні проблеми молоді: що робити? куди піти? – дуже актуальні.
– Для міста це, звичайно ж, не проблема. У ньому є безліч кафе, барів, дискотек, різноманітних клубів, кінотеатрів, тренажерних залів, спортклубів, де можна провести свій вільний час та добре відпочити. У селі не такий великий вибір, – розповіла Віолетта Крутенко. – Приміром, у рідному Зеленогірському також з розвагами не густо. У будні, коли ще школярі та студенти опановують науки, ніхто навіть не задумується про відпочинок та веселощі. А ось коли наступають вихідні, молодь стоїть перед дилемою: куди піти і чи варто взагалі кудись іти. Найпопулярніше місце в селищі цукроварів, де можна зустріти однолітків і старшокласників, як місцевих, так і з сусідніх сіл Ясенового, Гвоздавки та Бобрика, – бар «Настюша». Другий рік улюбленим місцем студентів залишається й кафе «Бум». Більшість приходить сюди, щоб посмакувати піцею (вона там чудова).
Пам’ятаю, кілька років тому в нашому Будинку культури працювала дискотека, яку відвідували не тільки школярі та студенти, а й дорослі.
Додам до розповіді дівчини, що досить проблематично з культурним відпочинком і у самій Любашівці, де головна розвага молодих людей – це відвідини барів, бо більше їм нікуди податися. Прикро, але серед відвідувачів злачних місць все частіше можна зустріти неповнолітніх. І якщо кількість барів та кафе у районі збільшується, то кількість сільських клубів чи БК, де проводяться хоч якісь культурні розваги, навпаки, зменшується. Часто єдиним закладом культури на селі виступає школа. Приємно, що більшість педагогів ще не зчерствіли душею і намагаються влаштувати для своїх вихованців та сільської молоді традиційні українські свята або вечори відпочинку.
– Роботи у селі для нас, молодих, немає. Докласти сил ніде, вчитися немає за що, в армії також не має сенсу служити. Тому, випросивши у батьків якихось грошенят, прямуєш до бару, – поділився своїм життям-буттям 18-річний Сергій О. (посоромився назвати своє прізвище і рідне село). – У клубі робити нічого, незабаром розвалиться без ремонту. Часто вибираємося з друзями у Балту, де набагато веселіше, ніж у нас, у районі, чи у Криве Озеро Миколаївської області, у популярний в окрузі розважальний клуб «ХХІ век» з чудовою дискотекою. Десь нап’ємося, десь поб’ємося. Отак і живемо!
