Театри Одеси в роки окупації

В Одеському історико-краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Одеса. Окупація. Театр». Експозиція ніби розділена на театральну та історичну частини: фотографії, що свідчать про знущання фашистських окупантів над жителями міста, а поруч – театральні костюми, сцени з вистав – разючий контраст.

– Доля деяких акторів трагічна: їх звинуватили у «співпраці з окупантами», – розповідає вчений і колекціонер Михайло Пойзнер. 

Василь Вронський, видатний режисер і актор, помер від голоду у 1952 році в Миколаєві. Така ж доля спіткала і Петра Лещенка, який з величезною радістю зустрів Червону Армію, виступав перед нашими солдатами… Окупація буває не лише військова, але мовна і культурна. Одеса пережила це і зберігає у своїй пам'яті багато чого…

У роки окупації в місті працювала кіностудія, у ресторані «Норд» співав Петро Лещенко, були відчинені двері Оперного театру, російського театру драми та комедії В. Вронського, театрів камерної оперети «Гротеск», оглядів, зали консерваторії та інших. У них грали відомі артисти, серед яких – В. Губерт, М. Дорош, Н. Мер­цалова, І. Твердохліб. Основну частину публіки становили одесити, зі сцени звучали російська та українська мови. А п'єси румунських авторів проходили при порожніх залах, – таким тихим протестом відповідало місто на своє захоплення фашистами.

Влаштувальникам виставки Лілії Езау і Оксані Кривохатській вдалося передати своєрідну атмосферу театрального життя Одеси у період окупації. Багато матеріалів, наданих приватними колекціонерами, вперше стали доступними для широкої публіки. Тим, хто зацікавився, повідомляємо, що виставка працюватиме місяць.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті