Настає жнивна пора
Збирання ранніх зернових і зернобобових культур на теренах Одещини розпочнеться з наступного робочого тижня.
Про це повідомив директор департаменту агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації Анатолій Новаковський.
– Цьогорічна весна виявилася досить-таки непередбачуваною та щедрою на погодні сюрпризи. Тривала відсутність опадів, підвищений температурний фон і низька вологість повітря сприяли прискореному розвитку сільськогосподарських культур, передусім озимих зернових і ріпаку. В результаті екстремальних погодних умов склалася ситуація, коли колосіння озимих ячменю та пшениці розпочалося в перших числах травня, а тому косовиця цьогорічного хліба розпочнеться у перші дні червня. Під час нинішніх жнив потрібно зібрати вирощений урожай на площі понад мільйон гектарів. Половину з них складає озима пшениця, – розповів керівник АПК області.
За його словами, першими свої комбайни виведуть на хлібні масиви аграрії центральної зони, зокрема в районах, прилеглих до обласного центру. Тут поля найбільше потерпають від нестачі вологи, і через це можливі втрати на врожайності і загальному валу зерна.
– Кілька днів тому на базі інституту сільського господарства Причорномор'я у приміському селищі Хлібодарському пройшла науково-практична конференція. Традиційно вона передує жнивам і допомагає фахівцям нашої галузі визначити особливості, стратегію і тактику збиральної кампанії, ознайомитися з демонстраційним полігоном найкращих сортів зернових культур, зразками сучасної зернозбиральної та грунтообробної техніки, а також почути рекомендації науковців, – додав А. Новаковський.
Збирати хліб нового врожаю механізаторам області допомагатимуть їхні колеги з низки регіонів України. Для цього прибуло вже понад тисячу зернозбиральних комбайнів. Ще 3,5 тисячі одиниць цієї техніки буде задіяно із власного парку.
Володимир НОВАК
«Полювання» на гіпертоніків
Як уже повідомлялося, на останньому засіданні колегії облдержадміністрації було розглянуто перебіг реалізації пілотного проекту щодо впровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування людей з гіпертонічною хворобою.
Суть його полягає в тому, що, по вивченні досвіду п'ятьох сусідніх країн, було обрано сім груп препаратів (загалом це 246 лікарських засобів). Придбати їх в аптеках, які беруть участь у проекті, можна за зниженими цінами. Різницю між ринковою та пільговою ціною дотує держава. Ця практика фінансової підтримки допомогла істотно збільшити кількість тих малозабезпечених людей, які все-таки починають лікуватися від гіпертонії.
Начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Михайло Бартко розповів про створення електронного реєстру хворих на гіпертонію. Їх в області налічується 665 тисяч (це на 1,5 – 2 відсотка вище, ніж у середньому по Україні). Проведення «Народного медогляду» дозволило збільшити кількість виявлених пацієнтів серед тих, хто про своє захворювання навіть не підозрював.
У районах була організована роз'яснювальна робота щодо пілотного проекту. У його межах було виписано 925 тисяч пільгових рецептів. Але в аптеках (їх у проекті бере участь 150) ліки за ними придбали лише 38 – 40 відсотків людей, які потребують терапії щодо зниження артеріального тиску. З виділених на дотацію 10 мільйонів 250 тисяч гривень витратили лише 800 тисяч. Нормально працюючим проект вважається тоді, коли 70 відсотків людей купують призначені ліки.
Серед районів області найкраще спрацювали, зокрема, у Любашівському, де ліки були придбані за 81 відсотковом виписаних пільгових рецептів, у Ширяївському – за 72 відсотками. Зовсім інша ситуація у Саратському -16 відсотків, Ренійському районі – 14 відсотків.
Голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук акцентував увагу на недостатній роз'яснювальній роботі на місцях, коли вже люди ліків так і не купили.
– Якщо ми доплачуємо медикам у сільській місцевості, то вони повинні активніше включатися у проведення подібних соціальних акцій, – відзначив Едуард Леонідович. – Розмовляти не тільки із самим пацієнтом, але і з членами його родини, пояснюючи, наскільки гіпертонія небезпечна за своїми наслідками і наскільки ліки можуть бути ефективними у боротьбі з нею.
Далі Едуард Леонідович запитав про плин дитячого медогляду.
Михайло Бартко відзначив, що вже оглянуто майже 200 тисяч дітей. У кожного п'ятого виявляють проблеми зі здоров'ям. Тільки до обласної дитячої лікарні на консультацію та лікування було виписано майже 6-7 тисяч направлень.
І тут губернатор поцікавився, скільки дітей все-таки одержали необхідну допомогу. Цифра 80 відсотків його не задовольнила. Едуард Леонідович дав доручення відслідковувати на місцях, чи виконано рекомендації лікарів щодо результатів дитячого медогляду. Інакше ця робота втратить свій сенс.
Світлана МАРШИНА
