Спалювання сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття – не тільки гарантована можливість пожежі. Це ще справжнє екологічне лихо, бо від вогню руйнуються природні біоценози. Якщо докладніше, то велика шкода завдається сформованим у природі екосистемам, відбувається повне або часткове знищення лісової фітомаси і фауни. Токсичними продуктами горіння забруднюється навколишнє середовище, спостерігається порушення природного вуглецевого циклу. Руйнуються місця проживання тварин, гнізда птахів. Скорочуються рекреаційні території, що своєю чергою негативно позначається на здоров’ї людей.
Тому заяви, буцімто спалювання торішньої трави корисне, – помилкові.
Кожного року в Україні виникають пожежі, внаслідок чого зазнають непоправної шкоди багато гектарів земель. З настанням сухої вітряної погоди це створює велику небезпеку для лісів і захисних смуг, що розташовані довкола полів. Небезпечним є вплив диму і на організм тих, хто його вдихає.
Так, при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря викидається близько 9 кг мікрочастинок диму. До їхнього складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. В листі, що тліє без доступу кисню, накопичується бензопрен, який здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря надходять діоксини – одна з найнебезпечніших для людини речовин. Вогнем знищуються не лише суха трава та її залишки, а й коріння рослин, що могли б вирости в майбутньому.
Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря (Держекоінспекція) нагадує, що з метою недопущення спалювання рослинності та її залишків статтями 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняється спалювання листя. Статтями 39 Закону України «Про тваринний світ» і 27 Закону України «Про рослинний світ» випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за відповідним дозволом територіальних органів.
Держекоінспекція проводить спеціальні рейдові перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу. За порушення цих норм на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн, а на посадових осіб – від 850 до 1190 грн. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн, на посадових осіб – від 1190 до 1700 грн. За підпал відповідає не тільки безпосередньо палій, а й власник (орендар) земельної ділянки.
Отже, краще дотримуватися правил поведінки у пожежонебезпечний період.
Світлана МОРАНТЕС; Олена ДОВГАНЬ
