Сучасний парк ім. Ленінського комсомолу в Одесі виник ще у ХIХ столітті за ініціативи підприємця Савицького-Воєводського. Його тому й називали тоді «парком Савицького». Це був декоративний сад з ресторанчиком, танцмайданчиком, готелем та човновою станцією для прогулянок по водному дзеркалі ставків. Втім, революція 1917 року круто змінила долю не лише Савицького, який виїхав за кордон, але й парку. У 1950 році тут заклали парк ім. Ленінського комсомолу із прямими доріжками та алеями дерев. На сьогодні він є парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Тут базуються спортивні школи зі стрільби з лука та східних видів єдиноборств, клуб собаківництва. Однак, свою основну роль як центр культурного дозвілля парк втратив: напівзруйнований кінотеатр, у незадовільному стані перебувають спортивний та дитячий майданчики, атракціони та кафе не відповідають сучасним вимогам. Несанкціоноване скидання в ставок господарсько-побутових стоків селища, розташованого біля джутової фабрики, призвело до забруднення водойми. Обидва ставки (у парку та на вулиці Василя Стуса) сьогодні засмічені і поширюють сильний неприємний запах. Сесія міської ради ухвалила рішення ставки засипати. Щоправда, вчені вважають, що це призведе лише до підтоплення довколишніх вулиць, оскільки ставки мають підземне підживлення. Вони знову вийдуть на поверхню.
Парк розташований у депресивному районі міста, що раніше вважався промисловою зоною. У безпосередній близькості від нього розташована велика кількість навчальних закладів: академія краси та академія ювелірного мистецтва, корпоративний комп’ютерний коледж і професійний ліцей сфери послуг, загальноосвітня школа № 110 та притулок для неповнолітніх «Світанок». Населенню і особливо юному поколінню у буквальному значенні подітися нікуди. Інвестори цією територією не надто цікавляться. Що й зрозуміло – не центр міста. От і виходить, що парку уготована доля занедбаної зеленої зони.
Із пропозицією змінити ситуацію виступив авторський колектив із представників декількох одеських вузів: Одеської державної академії будівництва та архітектури (кафедра міського будівництва та господарства), ОНУ ім. І.І. Мечникова, Християнського гуманітарно-економічного університету, національного університету «Одеська юридична академія», а також бюро творчих ініціатив.
Суть запропонованого полягає у приєднанні до парку прилеглих територій, зокрема стадіону «Будгідравліки», другого ставка, що розташований по вулиці Василя Стуса, для створення сучасного рекреаційного об’єкта, який вдихне нове життя у цей район міста.
Автори передбачили дитячу зону, орієнтовану на дітей різного віку. Тут є пісочниці для найменших, автодром для автомобільчиків, морська гавань із піратською шхуною та середньовічний замок з амфітеатром для провадження концертів та інших масових заходів. Старші відвідувачі зможуть покататися на роликах, скейтах, велосипедах, пограти в пейнтбол, міні-гольф і теніс, позайматися на гімнастичному майданчику. А любителі тихого відпочинку – посидіти на березі ставка або покататися на човні.
Автори проекту запропонували з’єднати обидва ставки каналом для створення єдиної водної системи. Треба сказати, що вода в парках завжди створює чудовий мікроклімат, допомагає поліпшити настрій і знайти рівновагу в душі. Тому не використовувати цю унікальну особливість парку ім. Ленінського комсомолу було б нерозумно.
Альтанки, декоративні стежки, крамнички, фонтан – усе тут покликано допомогти людям відпочити. Як і різні види озеленення, включаючи вертикальне та декоративне обрізування дерев, крони яких здатні формувати не лише арки, але й різні геометричні фігури.
Науково-пізнавальна частина парку повинна ознайомити відвідувачів з його історією, а можливо, і з деякими сторінками заснування міста. Науково-пізнавальні павільйони вже давно стали невід’ємною частиною багатьох парків світу, їх своєрідною візитною карткою.
Важко сказати, чи знайде цей проект підтримку у міської влади. Хотілося б, щоб знайшов. І в місті вдалося б не лише відродити чудовий парк, але й додати йому по-справжньому одеського шарму.
