Святкування Дня незалежності і – дещо раніше – 1025-річчя хрещення Київської Русі, а також тема євроінтеграції країни (зокрема Вільнюського саміту восени) останнім часом стали в нашій країні основними темами повідомлень. Звичайно, крім чергового витка «торговельної війни» з Росією.
Спробуймо проаналізувати взаємозв’язок між названими подіями, їхній вплив на формування порядку денного.
Незалежність і європейський вибір – це чинники, які сьогодні об’єднують українське суспільство, поляризоване в багатьох інших питаннях. За даними соціологів, обидві ці складові національної політики мають приблизно однакову підтримку, яка охоплює понад половину опитаних. Причім дані теми тісно пов’язані між собою. Адже, з одного боку, не було б незалежності, про євроінтеграцію не варто було б і мріяти. А з іншого – рівноправність, свобода й незалежність особистості, народу, країни саме і є основними європейськими цивілізаційними цінностями.
Сюди ж можна додати ще й християнські цінності, дуже важливі для українського народу.
Можна сказати, що в названих питаннях переважає стабільна безперечна підтримка суспільства. Це дозволяє вважати дані вектори нашої політики наріжними каменями громадського консенсусу в сучасній Україні загалом. А, отже, – запорукою спокою та стабільності.
Схоже, державна влада це добре розуміє. Принаймні такий висновок можна зробити з низки нещодавніх заяв Президента України Віктора Януковича.
Зокрема, виступаючи з нагоди 1025-річчя хрещення Київської Русі, він відзначив, що Київська християнська держава стала повноправним суб’єктом міжнародних відносин, про що зокрема свідчать численні родинні зв’язки київських князів із королівськими домами Європи та візантійськими імператорськими родинами; ці зв’язки мали раніше особливе політичне значення.
Неважко здогадатися, що Президент мав на увазі непорушність і сталість традицій держави від часів Київської Русі й посьогодні, а також властиву природність європейського середовища для української держави й народу України.
Також Президент України нагадав, що в козацький час, особливо в добу керівництва Богдана Хмельницького, у колі церковних інтелектуалів була усвідомлена безпосередня переємність козацького народу від Київської Русі. Важко переоцінити вплив православного християнства на громадську мораль і правову свідомість наших предків.
Цим Віктор Янукович підкреслив роль християнства як одного з головних чинників формування держави.
Крім цього, Глава держави відзначив, що спільні риси в культурах багатьох європейських народів дають право говорити про європейську ідентичність, яка по своїй суті є християнською, і стверджувати, що українці – її носії. Без української ікони, української церковно-храмової архітектури, українського хорового співу і українського чернецтва неповним є уявлення про європейську цивілізацію. Нам слід усвідомлювати, що ми є спадкоємцями видатної традиції, яку заснував один з європейських цивілізаційних форпостів – Київська Русь. Вона продемонструвала всьому тодішньому світу високі взірці духовності, правового мислення, самоорганізації громад і державної політики. Історія свідчить, що жорстоко страждає той, хто не хоче зберігати єдність віри, народу, держави. Подолавши тяжкі випробування, наш народ тільки наприкінці ХХ століття остаточно здобув незалежну державу, яка свято дотримується традицій Київської Русі.
Меседж, який пролунав із вуст Президента, цілком зрозумілий: незалежність, європейський вибір і християнська культура – ось «три кити», на яких трималася і триматиметься українська ідея. І навряд чи це вдасться порушити шляхом ведення проти України торговельних воєн.
