Спочатку цей чоловік написав на ім’я головного редактора «Одеських вістей» заяву, зареєструвавши її у секретаря, а потім прийшов удруге.
З його докладної розповіді з’ясувалося, що Анатолій Григорович Коваль – інвалід, який переніс п’ять операцій, він ветеран з понад 40-річним трудовим стажем, живе у приватному будинку в селі Корсунці Комінтернівського району по вулиці Колгоспній, 9. Але суть не в цьому. Головне, що цей чоловік, який дуже накульгує, пересувається за допомогою палички, от уже півтора року поневіряється між обласним управлінням Державної агенції земельних ресурсів України, його Комінтернівським районним підрозділом, Одеською регіональною філією державного підприємства «Центр Державного Земельного Кадастру», ТОВ «ДП ІНАГРО» і ще декількома організаціями з метою одержати, будучи законним власником будинку і прибудинкової ділянки, кадастровий номер на цю саму земельну ділянку. Здавалось би, що простіше: збери необхідні документи, здай їх, куди належить, і чекай необхідного результату. Та ось невдача. Виявилося, що на старий геодезичний план ділянки (наявний на руках у господаря), за новим планом (отриманим при перевірці документів в електронній базі даних) наклалися одразу дві сусідні ділянки. А тому надійшов вердикт із Центру Державного Земельного Кадастру і ТОВ «ДП ІНАГРО» про те, що: «… За попереднім розглядом наданих Вами документів встановлено, що виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки не уявляється за можливе, оскільки існують суперечності з суміжними земельними ділянками, у зв’язку з чим виконавець не може гарантувати виконання робіт у повному обсязі». Ось тобі, бабусю (у конкретному випадку – дідусю) і Юр’їв день! Коло, як то кажуть, замкнулося. Щоправда, в одному з офіційних відповідей говориться: «Вирішення земельних спорів у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності й користуванні громадян, здійснюють органи місцевого самоврядування. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, спір вирішується судом…»
– Але з ким судитися, за великим рахунком? – дивується ветеран-інвалід, якого ганяють чиновники по «колах пекла» і супутніх їм багатолюдних чергах. – За усі роки мого багаторічного проживання в Корсунцях тамтешня сільська рада мені ніяких претензій, що стосуються моєї земельної ділянки, не висувала. Так само як нічого не відомо тут і про природу появи нового геодезичного плану ділянки. Не можуть дати зрозумілої відповіді з цього приводу також і працівники Комінтернівського районного відділення Держземресурсів України, і їхні колеги з обласного управління, які працюють в Одесі на Космонавтів, 32. Замість того, щоб посприяти у виявленні й виправленні помилки, вони ось уже понад півтора року посилають мене «туди, не знаю куди» знайти « те, не знаю що». Так з ким же судитися?! – вигукує Анатолій Григорович Коваль. А справді, з ким?
