Презумпція винності

Прес-конференція за участю представників екологічної громадськості обурила керівників підприємств нафтоперевалювального комплексу, яких не тільки не запросили для участі в розмові, але навіть не повідомили про захід, на якому прозвучало чимало голослівних, не підтверджених реальними фактами звинувачень на їхню адресу, – наприклад, про нічне перевалювання нафтопродуктів та постійне забруднення атмосфери. Один із основних принципів журналістики – вислуховувати обидві сторони – тим самим був порушений. Щоб виправити ситуацію, на запрошення керівництва низки підприємств виконувач обов’язків першого заступника директора департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Володимир Созінов організував виїзд представників ЗМІ до ПАТ «Ексімнафтопродукт» і ПАТ «Одеснафтопродукт».

Згадуючи шкільний курс фізики… 

– Наше підприємство займається перевалюванням в’язких нафтопродуктів, зокрема, мазуту, дизельного палива, – розповідає перший заступник голови правління ПАТ «Ексімнафтопродукт» Олександр Марковський. – Вони застигають при звичайній температурі навколишнього повітря й тому жодних випарів не дають. Крім того, ми здійснюємо постійний моніторинг стану атмосфери на території підприємства й за межами санітарно-захисної зони. Два рази на тиждень аналогічні виміри провадить пересувна муніципальна лабораторія. Не кажучи вже про те, що періодично перевірки провадять і наші партнери – представники компаній-постачальників нафтопродуктів. Вони не зацікавлені в конфліктах із громадськістю, тому контролюють виконання всіх екологічних вимог вітчизняного законодавства. 

Як з’ясувалося, виміри видають досить цікаві показники: рівень вуглеводнів на кордоні підприємства частенько буває вищий, ніж у робочій зоні. Можливо, таким є вплив цистерн із бензином, що йдуть по залізниці, або нескінченних низок навантажених хур, що рухаються по вулиці Вапняній. 

– Якщо 70 відсотків забруднень повітря припадає на транспорт, то чому винними в появі неприємних запахів в Одесі «призначили» нас? – резонно запитував у журналістів Олександр Марковський. – Тим більше, що обсяги перевалювання у нас знизилися вдвічі. 

Проте «Ексімнафтопродукт» замовив проект автоматизованої системи контролю стану повітря в межах санітарно-захисних зон. Її орієнтовна вартість – 10 мільйонів гривень. Акціонери будуть обумовлювати впровадження системи під час обговорення планів компанії на 2014 рік. Загальний обсяг витрат на введення її в експлуатацію складе близько 50 мільйонів гривень. 

Рік тому «Ексімнафтопродукт» виступив із ініціативою проведення обстеження стану здоров’я людей, що живуть на прилеглих територіях, – на базі своєї чудово оснащеної поліклініки. Керівництво підприємства взяло на себе зобов’язання подати допомогу в лікуванні, якщо буде виявлено факт захворювання, пов’язаного з діяльністю «Ексімнафтопродукту». За весь цей час із проханням обстежитися звернулися лише дві жінки похилого віку. Захворювань із зазначених причин у них виявлено не було. 

Понтони власним коштом

ПАТ «Одеснафтопродукт» спеціалізується на зберіганні та перевалюванні світлих нафтопродуктів. Оскільки все більше вантажів ідуть на порти Росії та румунську Констанцу, обсяги перевалювання стрімко падають: 2010 року було 6 мільйонів тонн, в 2012-го – менше 3 мільйонів, а за 9 місяців цього року – лише 800 тисяч тонн. Виконуючи захід щодо поліпшення стану навколишнього повітря, підприємство взяло зобов’язання встановити 30 понтонів на резервуари-сховища. Уже встановлено 24. На це «Одеснафтопродукт» витратив майже 15,5 мільйона гривень позикових коштів. 

– На сьогодні ми можемо сховати в місткостях під понтонами, що дозволяють приблизно на 96 відсотків знизити випари нафтопродуктів в атмосферу, вміст півтора нафтоналивних танкерів, – говорить голова правління ПАТ «Одеснафтопродукт» Олександр Рибка. – Але їх цього року ми обробили лише десять. У кращі роки виходило по чотири на місяць. І тоді жодних претензій із приводу забруднення повітря нам не висловлювали. А сьогодні в чому нас тільки не звинувачують! Але при цьому ніхто не хоче поцікавитися, які нелегальні виробництва влаштувалися на полях фільтрації, у районі Лиманчика.

Як і в ПАТ «Ексімнафтопродукт», у ПАТ «Одеснафтопродукт» моніторинг стану атмосфери провадить пересувна муніципальна лабораторія, а також лабораторія Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища та людини НАН України. 

Володимир Созінов відзначив, що перевищення гранично допустимих концентрацій вуглеводнів на територіях «Ексімнафтопродукту» і «Одеснафтопродукту» муніципальна лабораторія за останні місяці не фіксувала. Тобто підприємства працюють у межах чинного законодавства. Водночас наявні методики дозволяють оцінити тільки сумарний рівень забруднення повітря вуглеводнями. Для визначення їх джерела потрібно проводити якісний аналіз. Він можливий тільки із застосуванням сучасного хроматографа. Його вартість – 700-800 тисяч гривень. Зрозуміло, що знайти такі кошти в бюджеті міста не вдасться. Тому питання про джерело неприємних запахів поки що так само залишиться відкритим. Щоправда, Володимир Олексійович пообіцяв ініціювати розгляд питання про нелегальні хімічні виробництва, щоб розширити коло підприємств, які потрапляють під презумпцію винності в поширенні хвиль неприємних запахів в Одесі. А справжнього винуватця знайти дуже потрібно: допоки не ясно, звідки йдуть запахи, залишиться загадкою й характер їхнього шкідливого впливу на організм людини. 

Світлана КОМІСАРЕНКО, Владислав КІТІК, «Одеські вісті»

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті