На порозі свого 80-річчя чимало районних санітарно-епідеміологічних станцій зазнали реорганізації. А простіше кажучи, зникли як структурні підрозділи. Лиха доля спіткала і кодимчан. На базі райсанепідстанції, яка нині переживає нелегкий процес ліквідації, створюється лабораторне відділення.
Заходжу до добре знайомого будинку, де базувалася райСЕС. Спеціалізована двоповерхівка, яка споруджувалася за всіма вимогами даної служби, сьогодні холодна і майже порожня. Це численні кабінети, у яких іще донедавна провадилися лабораторні дослідження, в робочому порядку працювали санітарно-гігієнічний, епідеміологічний та дезінфекційний відділи, забезпечуючи стабільну санітарну ситуацію на підвідомчій території, організовувалася робота з запобігання інфекційним, паразитарним і професійним захворюванням та ліквідації їхніх наслідків. Сьогодні з 30 працівників тут залишилося тільки 9.
– Звичайно, переживати реформи нелегко. Невирішені проблеми тягнуть за собою інші. Це й неможливість здійснювати виплати, ліквідувати заборгованість, вчасно розпочати опалювальний сезон. Крім того, у плині реформи змінюються акценти в діяльності Держсанепідслужби: з адміністративно-командних на рекомендаційно-роз’яснювальні та санітарно-просвітні, – вводить у курс справи колишній головний державний лікар Кодимської райсанепідемстанції, а нині головний спеціаліст Котовського міжрайонного управління Головного управління Державної санітарної служби Віктор Токарчук.
Нині представник Держсанепідслужби має виступати в ролі консультанта щодо організації безпечної для громадського здоров’я підприємницької діяльності з урахуванням потенційних ризиків. Від ступеня ризику залежатимуть кількість і частота планових заходів державного нагляду, пояснює Віктор Андрійович.
За його словами, відповідно до затверджених критеріїв, більшість видів господарської діяльності, які не створюють реальної загрози для життя та здоров’я громадян, відносяться до низького та середнього ступенів ризику і лише незначна їх кількість – до високого. Відповідно скорочується кратність планових перевірок. Наприклад, те, що контролювали раз на десять днів, – це оздоровча кампанія, дитячі заклади, водогони, зараз – не частіше одного разу на рік. Молокозаводи, харчові об’єкти – не частіше одного разу на два роки. Деякі об’єкти – один раз на три роки. Про перевірки підприємства тепер повідомлятимуть за 10 днів. А раніше санепідемстанція могла прийти на перевірку будь-коли.
Однак головний спеціаліст санітарної служби нагадує, що нові правила стосуються тільки планових перевірок. Крім них, є ще позапланові, які проводяться після звернення прокуратури, міліції, скарг громадян або за вказівкою керівництва. Тому він не радить порушувати санітарні правила.
На жаль, нарікає В. Токарчук, ще дуже низькою залишається свідомість громадян, зокрема підприємців. Перевірено часом: щойно тільки Держсанепідслужба в якійсь сфері дещо послаблює свій нагляд, одразу виникають спалахи інфекційних та неінфекційних хвороб, попри те, що дотримання санітарного законодавства є обов’язком кожного громадянина.
Поки що реорганізація негативно впливає на розгляд скарг громадян та інші речі. Наприклад, раніше людина зверталася до райсанепідстанції, а та перевіряла достовірність скарги і відповідно реагувала. Тепер же заява ходить по колу вже півроку.
У районі ліквідовано відділ профдезінфекції, що не викликає захвату ані у фахівців-епідеміологів, ані у місцевого керівництва. Адже нині на районному рівні немає можливості здійснювати профілактику захворювань, санітарну обробку соціальних закладів, знищення паразитів, дезінфекцію криниць тощо.
– Чи не призведе реорганізація служби до погіршення громадського здоров’я? – запитала я.
– Президент України Віктор Янукович, говорячи про реорганізацію, акцентував на тому, що вона не мусить жодним чином позначитися на здоров’ї населення. Звичайно, питання дерегуляції господарської діяльності у сфері санітарного та епідемічного добробуту – не з простих. Сказати зараз, що така реорганізація є доцільною і дасть результат у майбутньому, сьогодні важко. Адже раніше на кожному другому-третьому об’єкті виявлялися грубі порушення санітарного законодавства, – говорить Віктор Токарчук.
Фахівець пояснює, що під час перевірок аналізуватимуть усю документацію за період, коли перевірки не здійснювалися. Наприклад, якщо це заклад харчування, то перевірятимуть усе: від наявності миючих засобів, гарячої, холодної води, до належних умов праці персоналу. Та питання в тім, чи під силу буде фахівцям «перелопатити» гори паперів, якісно проаналізувати безліч цифр, іншої інформації?
Зважаючи на достойне минуле Держсанепідслужби, яка надійно стояла на варті санітарного та епідемічного добробуту, не хочеться завершувати на песимістичній ноті. Тому не втрачаймо надії, що переорієнтація системи охорони здоров’я в бік профілактичної медицини, направленої на формування відповідального ставлення кожного до власного здоров’я, сприятиме стабільній санітарно-епідемічній ситуації та збереженню здоров’я людей. Адже за всю історію незалежності України на фінансування цього напряму у 2013 році передбачено найбільші видатки з Державного бюджету – 2118729,6 тисячі гривень.
