Мамою, що любить свого сина завжди, за будь-яких обставин, була Тетяна Михайлівна Маринеско. Вона народилася на Полтавщині в невеличкому містечку Лохвиця 1887 року і спочила 1976 року на маленькому сільському цвинтарі в селі Барабой Овідіопольського району.
24 листопада, коли в Росії відзначався День матері, два автобуси під’їхали до Барабойської школи-інтернату, де гостей уже чекали місцеві жителі на чолі з сільським головою Віталієм Кушком.
Прибула делегація із Санкт-Петербурга, очолювана директором музею історії підводних сил Росії ім. О.І. Маринеска, капітаном першого рангу М. Шумом. У її складі – дочка Маринеска від другого шлюбу Тетяна Олександрівна. З Ізраїлю прилетів колишній юнга уславленого човна С-13 Михайло Золотарьов. Із сумнозвісного Будьоннівська Ставропольського краю приїхала дочка електрика субмарини, нині живого-здорового (92 роки) Михайла Коробейника – Тетяна Михайлівна. З Хабаровського краю, селища Ваніного (того самого, де в таборі за несправедливим обвинуваченням відбував строк після війни Олександр Маринеско), прилетів Сергій Раткевич, голова Ванінського відділення Російського товариства «Меморіал». Приїхали також делегації з Криму, Білорусі, Харкова.
Біля скромного інтернату зібралися ветерани-підводники, побілені сивиною, але по-військовому підтягнуті. Мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки Тетяні Михайлівні Маринеско, розпочав керівник асоціації моряків-підводників ім. О. Маринеска, капітан першого рангу Євген Лівшиц. Дошку виготовлено силами дитячої флотилії «Бриг» із Котовська й доставлено до місця встановлення заступником директора Олександром Глазуновим.
На плечі Є. Лівшица лягла організація днів пам’яті Маринеска, що присвячені 100-річчю від дня його народження та передбачають відвідування музеїв героя в одеській школі № 105, у морехідному училищі, що носить його ім’я, пам’ятника О.І. Маринескові, вихід у море на катамарані «Хаджибей» зі спуском на воду вінків на честь загиблих моряків-підводників.
Незабутньою та зворушливою була зустріч дочок Олександра Маринеска – Елеонори, що нині живе в Одесі, і Тетяни, що живе в Санкт-Петербурзі. Вони поділилися спогадами про батька й бабусю. Байдужих не було. Гості відвідали шкільний військово-історичний музей. Капітан першого рангу Петро Чванов, член Одеської обласної Ради миру, подарував шкільній бібліотеці свої книжки про війну, а гість із Мінська Стасенюк виконав власну пісню про подвиг О.І. Маринеска.
25 листопада в готелі «Вікторія» було проведено історичну науково-практичну конференцію, присвячену О.І. Маринескові, екіпажу підводного човна, командиром якого він був (про цю непросту справу – командувати ПЧ, добре розповів усім присутнім капітан другого рангу В. Берман).
