Вічний Верді

У камерній залі Одеської обласної філармонії пройшов концерт солісток філармонії, лауреаток міжнародних конкурсів Олени Рихтер (сопрано) та Аглаї Поліхроніді (колоратурне меццо-сопрано).

Цього року виповнилося 200 років від дня народження Дж. Верді. Тому нова концертна програма, присвячена музиці геніального композитора, виконана співачками до його ювілею, виявилася досить доречною. Концертмейстерка, заслужена артистка України Віола Демидова та ведуча програми лекторка-музикознавиця Ельвіра Паламарчук своєю майстерністю органічно доповнили чудове враження від музики, почутої цього вечора.

Творчий дует Рихтер – Поліхроніді останнім часом привертає особливу увагу одеської публіки, адже це вже друга дуже складна програма, яку вони підготували. Першу співачки присвятили творчій спадщині Дж. Россіні, підкоривши слухачів чудовим виконанням каскаду дуже складних арій, що нечасто виконуються.

Здавалося б, творчість такого відомого композитора як Дж. Верді, якого так часто виконують, настільки знайома і піднавана, що для спокушеної одеської публіки тут жодних відкриттів у вокальному плані не передбачається. Однак, співачки знову звернулися до чудових напівзабутих опер майстра, які, на жаль, майже не виконуються сьогодні, тому що вокаліст, який звернувся до такого репертуару, повинен мати віртуозну техніку, працьовитість, широкий голосовий діапазон, експресію та широке дихання.

Аглая Поліхроніді з успіхом виконала «Строфи Пре­ціозіли» з опери «Сила долі», продемонструвавши при цьому блискуче володіння технікою, міцне верхнє «до» 3-ї октави, дуже складні інтервальні стрибки з регістру в регістр, гнучкість та рухливість свого гарного голосу, різноманіття його тембру. Голос співачки був почуттєвим та глибоким, а виконання – проникливим і артистичним. Вона співала вільно й легко, з ясною посмішкою та елегантністю, що зачарували слухачів.

Чудово зустріла публіка і виконання Оленою Рихтер романсу «До зірки». Він написаний для чоловічого голосу (баса), але її ніжне сопрано звучало дуже задушевно і сумовито. Це не дивно, адже романс – данина пам'яті Олени дорогій людині. Романс «До зірки» багато років був у репертуарі її батька, народного артиста України Анатолія Петровича Рихтера.

2-га арія Леонори з опери «Трубадур», арія Леонори (паче) з опери «Сила долі» та арія Гізельди з опери «Ломбардці» лише підтвердила перше враження від романсу, виконаного на початку концерту Оленою Рихтер. Співачці до снаги найяскравіші та найскладніші арії зі світового репертуару, її виконання тішить то ніжною лірикою, то повнотою почуттів, вмінням перевтілюватися, вражати розпалом пристрастей, демонструючи при цьому незвичайний вибір голосових засобів та працьовану техніку виконання.

Арія Еболі з опери «Дон Карлос» та пісенька Еболі (з фатою) у виконанні Аглаї Поліхроніді захопили слухачів. Рулади колоратур, легкість виконання дуже складних пасажів, драматичний натиск та пристрасть, тонке володіння усіма особливостями голосу, чарівність, діапазон понад дві з половиною октави, красиве забарвлення кожного регістру голосу, яким співачка досконало володіє – були незабутніми! Аглаї Поліхроніді справді до снаги арії вершин світового оперного репертуару для меццо-сопрано – Еболі, Попелюшки, Розіни. У її виконанні вони здобули нове прочитання, що підтвердило виконання арії принцеси Кунізи (з кабалеттою) із опери «Оберто» – раннього твору Верді. Вона була написана під явним впливом своїх видатних попередників – Белліні та Доніцетті у стилі бельканто – особливого способу співу, де потрібний світліший та прозоріший звук, а також філігранна техніка, довше та плавніше дихання. Це саме по собі вже є важким завданням для такого голосу як меццо-сопрано. Як правило, меццо-сопрано співають щільнішим та насиченішим звуком, ніж вимагає традиційне бельканто. Однак зі своїм завданням Аглая Поліхроніді впоралася блискуче, що підтвердила і захоплена реакція глядачів.

Чудове поєднання двох красивих голосів, темпераментів, сценічну інтуїцію, драматичне нагнітання психологічної боротьби двох суперниць, дуетну майстерність та динамізм пристрастей Олена Рихтер та Аглая Поліхроніді продемонстрували на завершення концерту, виконавши сцену дуету Аїди та Амнеріс із опери «Аїда». Вони зуміли показати себе публіці як серйозних драматичних артисток.

Свято співу, подароване виконавицями, палко оцінили слухачі, обдарувавши обох співачок безліччю квітів та оплесків.

Без сумніву, в Олени Рих­тер та Аглаї Поліхроніді є своя публіка, яка чекає саме на їхні виступи і приходить на їхні імена. Побажаємо співачкам успіхів і будемо із нетерпінням чекати на їхні наступні програми.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті